Випускник ЧНУ імені Петра Могили Павло Рєка в інтерв’ю виданню «Факти» розповів про навчання, створення сонячної черепиці та плани на професійне майбутнє.
Павло Рєка розповів, що питанням пошуку альтернативних джерел енергії – від сонця, вітру, води – цікавився з дитинства. Після школи відразу вступити до університету можливості не було, і тому хлопець вирішив піти працювати, аби допомагати батькам.
– Перепробував багато спеціальностей. У столярній майстерні виготовляв вікна і двері, займався ремонтом та пошиттям взуття, шив гаманці зі шкіри, працював будівельником, офісним менеджером. А вечорами читав наукову, технічну літературу. Про комп’ютери та Інтернет спочатку лише мріяв, тому шукав потрібну інформацію в книгах і журналах. Комп’ютер став однією з моїх найважливіших покупок на зароблені гроші.
До ЧНУ імені Петра Могили Павло вступив у 25 років, коли вже твердо знав, чого хоче.
– Моя спеціальність в Чорноморському університеті імені Петра Могили називалася «медичне приладобудування». З тих, що були в вузі, вона була найбільш близькою моїм очікуванням. Потім цей напрям пережив деякі зміни, але головне – нас навчали технічних дисциплін, улаштування різних приладів (томографів, енцефалографом та інших). А ще я часто приходив в електротехнічну лабораторію, де проводив експерименти.
Першою розробкою в області сонячної енергетики Павла став сонячний зарядний пристрій для мобільного телефону, складові для якого замовив у Інтернеті і сам зібрав. Але просувати її далі, враховуючи дешевизну подібних зарядних пристроїв для телефонів, не було сенсу. Однак корисний досвід був отриманий, а потім застосований у великих масштабах.
Павло розповідає, що ідея створити сонячну черепицю прийшла не відразу. Аналізуючи технології виробництва сонячних модулів, розумів, що елементи сонячних панелей дуже скоро стануть частиною будівельних матеріалів.
– Втілити ідею допомогла участь в університетських конкурсах. Ряд моїх курсових робіт був присвячений пристроям з сонячними панелями. Наприклад, автономному газоаналізатору для відстеження рівня забруднення повітря на міських вулицях. Отриману інформацію можна використовувати для перерозподілу транспортних потоків. А дипломна робота була присвячена аналізу ситуації з сонячними електростанціями в Україні. Тому на старших курсах універу вже виношував ідею створення черепиці на основі сонячних батарей.
Дізнався про миколаївську компанію Solar servis і пішов туди на співбесіду, а через деякий час отримав там роботу. Вдень займався проєктуванням сонячних електростанцій, а вечорами – власними розробками черепиці на сонячній енергії.
– Спочатку була перша модель – на основі полімерпіщаної черепиці. Вона брала участь у виставках, отримувала призи. Суть в тому, що при виробництві черепиці з вторинного пластику і піску її доповнюють спеціальними вставками з сонячними панелями. Її потужність 100 ват з квадратного метра. Впровадження цієї моделі перспективне, оскільки покрівельним матеріалом може бути перероблене пластикове сміття. І нею можуть зацікавитися насамперед приватні домоволодіння. У другій моделі, де використано скло, за рахунок більшої щільності фотоелементів потужність збільшена до 180 ват з квадратного метра.
Останній з двох видів черепиці і був вперше встановлений на Харківщині завдяки збігу обставин. Допомогти лікувальному закладу в селі Руські Тишки в ремонті даху та облаштування сонячними панелями взявся один з благодійних фондів, який цікавиться роботами в сфері альтернативної енергетики. Площа покрівлі амбулаторії – 54 квадратних метри, монтаж зайняв всього чотири дні. Сьогодні ця міні-електростанція вже працює і повністю забезпечує потреби амбулаторії в електриці в денний час доби, незалежно від того, ясна погода чи похмура. Вночі вмикають звичайне електроживлення.
Павло зазначає, що міцність черепиці з сонячними елементами як покрівельного матеріалу, навіть якщо вона зі скла, вище ніж у стандартних сонячних панелей. Це відбувається шляхом застосування потовщеного розжареного скла і меншого розміру сонячних плиток. Сегменти черепиці скріплюються між собою спеціальним алюмінієвим профілем, це повністю виключає протікання. Якщо одна секція раптом виходить з ладу, наприклад при механічному пошкодженні, то все інше продовжує генерувати електроенергію.
Роботу Павла Рєки порівнюють з тим, що робить компанія Tesla Solar roof Ілона Маска. Хлопець зазначає, що зараз з цікавістю стежить за їхніми досягненнями, але, коли робив власні розробки, ще не знав про заокеанський досвід, а його розробка фотоелектричної черепиці захищена відповідним патентом. Але все одно присутня конкуренція з аналогічною продукцією за кордоном.
– Якщо порівнювати, наприклад, з німецькими виробниками, то у них квадратний метр черепиці коштує 390 євро. У нас же після запуску черепиці в серійне виробництво планується ціна 180-190 доларів. Що стосується якості, то технологія виготовлення такої черепиці відповідає всім загальноприйнятим стандартам у виготовленні сучасних сонячних панелей, а в подальшому все повинно залежати від контролю якості. Ми його беремося забезпечити на рівні світових лідерів.
Павло Рєка разом з директором Solar servis Дмитром Колосовським створили фірму River Solar, яка і буде випускати цю черепицю. Зараз все в стадії організації виробництва. Попередньо старт серійного виробництва намічений на перший квартал 2020 року. До речі, потенційні покупці з-за кордону – польські, швейцарські, німецькі – вже проявили інтерес до продукту.
