Орієнтири якості вищої освіти

Закон  про вищу освіту визначив нові вектори розвитку для українських університетів, одним з яких став інститут внутрішнього забезпечення якості, який мають розбудувати ЗВО. Держава у цій частині утрималася від формулювання якихось чітких та однозначних стандартів, залишивши на розсуд університетів питання про зміст цього інституту. Такий підхід у повній мірі узгоджується з політикою автономізації університетів, яка дозволяє кожному навчальному закладу, знаючи свої сильні сторони і розуміючи свої недоліки, найбільш оптимально вибудувати стратегію власної (перспективної) діяльності.

Для українських університетів, які входять до європейського освітнього простору, орієнтиром у частині розбудови названого вище інституту є Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG), ухвалені у 2015 р.

Відповідно до цього документу університетам рекомендується:

• розробити власну політику щодо забезпечення якості;
• затвердити відповідну програму;
• заохочувати студентів брати активну роль у розвитку освітнього процесу;
• зробити максимально відкритими правила щодо зарахування студентів на навчання, контролю за їх досягненнями, підсумкової атестації тощо;
• запровадити чесні і прозорі процеси щодо прийняття на роботу та розвитку персоналу;
• забезпечувати адекватні та легкодоступні навчальні ресурси і підтримку студентів;
• систематично збирати, аналізувати і використовувати відповідну інформацію для ефективного управління своїми програмами та іншою діяльністю;
• публікувати зрозумілу, точну, об’єктивну, своєчасну та легкодоступну інформацію про свою діяльність;
• проводити моніторинг і періодичний перегляд навчальних програм.

Такі рекомендації, будучи сформульованими у найзагальніших рисах, залишають кожному університету величезне поле для їх конкретизації з урахуванням національного законодавства, власних традицій та  напрацьованого досвіду. Такий підхід дає можливість кожному навчальному закладу розбудувати власну стратегію внутрішнього забезпечення якості.

Сформульовані завдання мають реалізовуватися на постійній та професійній основі працівниками центру забезпечення якості освіти, які повинні функціонувати на загально університетському рівні та на рівні факультетів/інститутів.

Працівники таких центрів повинні мати необхідний досвід викладацької, наукової та організаційної діяльності. Проте з пошуком таких працівників можуть виникнути складнощі, оскільки для співробітника кафедри чи наукової лабораторії, який працює на довготривалому контракті, насамперед з економічної точки зору перехід на адміністративну посаду буде невигідним.

Виходом з цієї ситуації може бути внутрішнє відрядження, яке має супроводжуватися збереженням статусу та виплат по кафедрі (лабораторії) та звільненням від навчального (наукового) навантаження.

Внутрішнє забезпечення якості – це процес, який має супроводжувати функціонування університету щодня. Тому навчальні заклади повинні постійно удосконалювати або розроблювати нові програми, відслідковувати ефективність раніше реалізованих проектів, спрямованих на підвищення якості діяльності ЗВО.

Очевидно, що розбудова якісного університету – це тривалий процес, який вимагає великих часових, фінансових та людських ресурсів.

Джерело.