Дедалі більш зрозумілою стає потреба в профілактичних заходах, які слід заздалегідь продумати та до яких необхідно своєчасно підготуватись. Про це на своїй сторінці Facebook написав генеральний директор директорату вищої освіти МОН Олег Шаров. За його словами, приходить час замислитися над організацією навчального процесу у 2020/21 навчальному році.
«Вочевидь, впливовим фактором змін у ньому буде коронавірусна інфекція та відповідні обмежувальні заходи, принаймні поки формуватиметься колективний імунітет, або стане доступною вакцина, або лікарі відпрацюють ефективне лікування важких ускладнень тощо», – зазначає Шаров.
Також він наголошує на важливості соціального дистанціювання між учасниками освітнього процесу у майбутньому: «Соціальне дистанціювання (маски, безпечна відстань між учасниками освітнього процесу, захисні бар’єри тощо) ймовірно стане нормою, а в окремі періоди нас знову можуть чекати нові карантинні обмеження. Така ситуація буде неминуче створювати як ризики, яких маємо навчитися запобігати, так і можливості для реалізації давно назрілих змін».
Крім цього пан Шаров зазначає, що наразі складаються сприятливі обставини для того, щоб забезпечити створення цифрового контенту для освітніх програм, призвичаїти студентів максимально самостійно вивчати теоретичний матеріал, запровадити або продовжити політику скорочення нижче 600 годин на рік суто навчального навантаження викладачів, запрошувати унікальних українських та закордонних спеціалістів, які проводитимуть навчальні заняття в дистанційному режимі тощо.
За його словами для мінімізації ризиків можуть виявитися корисними такі заходи як обов’язкове вимірювання температури на вході до навчальних корпусів, створення стаціонарних ізоляторів для тимчасового розміщення мешканців гуртожитків із характерними симптомами коронавірусної інфекції, проведення в дистанційному режимі наукових конференцій, семінарів, засідань ректоратів, кафедр, наглядових рад, вчених рад різного рівня, планування розкладів навчальних занять з уникненням масового скупчення в холах, місцях загального користування, гардеробах, роздягальнях, закладах громадського харчування, збільшення площі на одного студента в навчальних аудиторіях, уникнення їхнього щільного розміщення, встановлення захисних екранів тощо.
