Студент могилянки знає, як іноді складно поєднувати роботу і навчання. Але як знаходити час на навчання, роботу та ще й громадську діяльність? Ми вирішили поцікавитися в наших студентів. Як встигати все, вони розповідають у рубриці «Не навчанням єдиним: громадська діяльність студентів могилянки».
Наталія Засядько студентка-журналістка п’ятого курсу ЧНУ імені Петра Могили. Розповідає про свою громадську діяльність та чому їй сумно жити зі звичайною роботою.
Як, коли і чому вирішили зайнятись цією справою?
Це було на першому курсі. У нашій студентській газеті «Vagant» був матеріал про проект всеукраїнського руху «Твоя Країна» від молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив». Суть цього проекту полягає в тому, що організатори показують міста України молоді з усієї країни і таким чином популяризують туризм. Укінці статті було посилання, мовляв, от ви теж можете долучитися. Мене зацікавив цей проект, тому що, в принципі, люблю подорожувати, і подумала було б прикольно популяризувати Миколаїв для людей з усієї України. Таким чином я долучилася не тільки до цього проекту, а й до миколаївського осередку цієї організації. І з членства в цій організації почалась моя активна соціальна діяльність. Ми робили дуже багато проектів, фестивалів, освітніх заходів, організовували акцію зі здачі крові.
У чому полягає ваша робота?
По-перше, я була організатором, тобто вирішувала такі питання як пошук локації, техніки, спікерів. Наприклад, ми організовували проект «Школа твого захисту», покликаний розказати як ми можемо себе захистити від кібер-атак, інформувати молодь про їхні права, і мені треба було знайти компетентних людей, які могли б цікаво розказати про ці складні теми. Але окрім того, що була організатором, я відповідала за зв’язки організації з медіа. Тобто контролювала те, щоб ми приходили на ефіри, щоб про нас писали і знімали.
Який найбільший проєкт в якому ви брали участь?
Це, напевно, міжнародний фестиваль анімації «LINOLEUM», який в цьому році проходив і в Миколаєві. Я була регіональним представником фестивалю в місті. В Україні він проходить в п’яти містах. Класно презентувати наше місто на рівні з Києвом, Харковом, Одесою. І ще один проект, який був недавно, 19 вересня, це «World cleanup day» (Всесвітній день прибирання) від організації «Let’s do it Ukraine». 180 країн світу в цей день виходять на прибирання і таким чином допомагають нашій екології. Фестиваль, напевно, найбільша ініціатива в моєму житті, і це класно, тому що розумієш, що акція, яку ти координуєш, проходить не тільки по всій країні, а ще й по всьому світу. Коли бачиш звіти з різних куточків планети – розумієш, що ти є частиною чогось дуже-дуже великого. Цього дня ми прибрали на понтоні, пофарбували і поставили нові лавки, було дуже велике прибирання в балабанівському лісі.
Як вдається поєднувати навчання/роботу/громадську діяльність?
Я не можу сказати, що громадська діяльність йде якось окремо. Воно безпосередньо пов’язане з моєю роботою та моїм життям. Моя діяльність – це не волонтерство, я працюю з громадськими ініціативами, які фінансуються за рахунок грантів. Раніше поєднувати все це з навчанням було простіше (ред. –бакалавра Наталія закінчила з червоним дипломом), адже я тоді займалась двома-трьома проектами, але оскільки вони не приносили багато грошей, мені не вистачало на життя. Зараз у мене п’ятнадцять проектів і я взагалі не уявляю, коли буду навчатись. І тому ці дві сфери для мене нероздільні. Мені просто спокійно не живеться, я не розумію як люди можуть працювати в офісі з дев’ятої до п’ятої, приходити до дому, дивитись телевізор та лягати спати. І їм цього достатньо! Я можу працювати до другої ночі або п’ятої ранку. Якщо я приходжу на проект і бачу, що він класно вдався, що інші люди долучаються і хочуть щось робити, а ти ще за це гроші отримуєш – це взагалі ідеально. Це ідея «спорідненої праці», коли ти займаєшся тим, що тобі подобається і це ще іноді приносить кошти.
Чим громадська діяльність може допомогти в майбутньому?
Дуже часто громадська активність допомагає отримати роботу. Спочатку ця діяльність не приносить грошей, але ти отримуєш якийсь досвід написання текстів, фото- і відео- зйомки, комунікації зі ЗМІ, організації масових заходів. А потім приходиш на співбесіду, і тебе питають «що ти вмієш?» – в тебе є що показати. Ти організовувала заходи не тільки на місцевому, але й на Всеукраїнському рівні. І тоді ти почуєш: «Клас, все – іди працюй». Я би дуже радила долучатися до громадської діяльності з першого курсу, при чому не тільки як просто волонтери, а саме йти в організатори. Тому що ви навчитесь планувати час, комунікувати з людьми та медіа, знаходити локації, спікерів. Якщо ви себе бачите в проектній роботі то йдіть і спробуйте. Тому що в майбутньому це допоможе вам знайти хорошу високооплачувану роботу, навіть якщо і будете працювати на одному, а не на п’ятнадцяти проектах.
