26 березня 2025 року в навчально-методичному кабінеті соціально-психологічної підтримки, професійного розвитку та сприяння працевлаштуванню ЧНУ імені Петра Могили відбувся тренінг «Критичне мислення: Як не дали себе обманути» від студенток-психологинь, які навчаються на третьому курсі, Катерини Кутузакі та Вікторії Андрущенко.
Основна мета заходу полягала у формуванні навичок критичного мислення серед учасників, розпізнаванні маніпуляцій та дезінформації, а також розвитку вміння перевіряти факти та аналізувати інформацію. В умовах інформаційного суспільства, коли люди щодня мають справу з величезною кількістю суперечливих повідомлень, критичне мислення є необхідним інструментом для захисту від фейків, пропаганди та шахрайських схем.
Захід розпочався з короткого знайомства для налаштування довірливої атмосфери та активної взаємодії. Кожен мав можливість представитися, а також обрати колір, який, на його думку, найкраще відображав його поточний емоційний стан, та пояснити свій вибір, говорячи про свої почуття, асоціації або події, що вплинули на його настрій.
Ведучі пояснили, що поняття «критичне мислення» передбачає не просто скептичне ставлення до інформації, а вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки та перевіряти джерела. Учасники разом визначали, чим відрізняється критичне мислення від звичайного сумніву та сліпої довіри.
Після теоретичної частини учасники взяли участь у вправі «Факт чи судження», де вони аналізували різні твердження та визначали, чи є вони об’єктивними фактами чи суб’єктивними думками. Це дозволило продемонструвати, наскільки легко людина може сприймати судження як факти, якщо вони подані переконливо.
Далі тренери розповіли про основні когнітивні упередження, які впливають на прийняття рішень. Ведучі пояснили, що людський мозок схильний до певних «помилок» у мисленні, які впливають на наше сприйняття реальності. Особливу увагу приділили ефекту підтвердження, коли людина шукає інформацію, що підтверджує її погляди, ігноруючи протилежні аргументи. Учасники розглянули реальні приклади з медіа та соціальних мереж, які демонстрували, як цей ефект використовується для маніпуляції громадською думкою.
Наступною частиною тренінгу була вправа «Маніпуляція у ЗМІ», під час якої учасники аналізували заголовки новин та рекламні слогани, визначаючи в них емоційні тригери, спотворення фактів та приховані впливи. Це допомогло їм зрозуміти, як емоції можуть впливати на сприйняття інформації. Було продемонстровано, як навіть нейтральні події можуть подаватися у вигідному світлі залежно від формулювань.
Окремий блок був присвячений логічним хибам. Ведучі пояснили типові помилки в аргументації, такі як «підміна поняття», «помилковий зв’язок» та «апеляція до авторитету». Учасники виконували вправу, у якій їм потрібно було знайти логічні хиби в наведених прикладах висловлювань політиків, блогерів та рекламних кампаній.
Фінальна частина тренінгу була присвячена розвитку навичок перевірки інформації. Учасники дізналися про методи фактчекінгу, ознайомилися з перевіреними джерелами інформації та критеріями оцінки достовірності новин. Після цього ведучі поділили учасників на групи та запропонували їм оцінити кілька новинних повідомлень, використовуючи алгоритм перевірки фактів: визначити джерело та перевірити його надійність, проаналізувати мову (чи є емоційно забарвлені слова, узагальнення тощо).
Наприкінці тренінгу відбулася рефлексія, під час якої учасники поділилися своїми враженнями. Вони записували на стікерах те, що їх здивувало, що було найціннішим і як вони зможуть застосувати отримані знання в житті.
Тренінг вийшов динамічним, насиченим та інтерактивним. Використання вправ, дискусій та аналізу реальних прикладів дозволило учасникам не лише отримати нові знання, а й відразу застосувати їх на практиці. Це сприяло формуванню навичок критичного мислення, які допоможуть їм не піддаватися маніпуляціям та ухвалювати усвідомлені рішення в майбутньому.
