ЗНО-2019-го року поріг “склав/не склав” з обов’язкового тесту з української мови та літератури не змогли подолати 15,8% абітурієнтів, з математики не склали 18,17%, а з фізики – 14,97%. Екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук назвав основну причину невтішних результатів ЗНО. На його думку – це якість тестів.
В інтерв’ю Gazeta.ua експерт розповідає, яким чином можна покращити та осучаснити систему перевірки знань. Одним із кроків на шляху вирішення цього питання, на думку спеціаліста, мають стати різні завдання для різних груп абітурієнтів. Так, тести для людей, які просто складають ДПА, і для майбутніх математиків або філологів повинні відрізнятися.
Пан Лікарчук зазначає, що сучасний тест ЗНО не повинен містити більше 50 питань, достатньо 10-15, які мають перевірити вміння абітурієнта використовувати набуті знання на практиці. Також варто дозволити абітурієнтам здавати ЗНО кілька разів для того, щоб потім обрати кращий результат. Загалом сучасну технологію проведення ЗНО вводили ще в 2006 році і, на думку спеціаліста, такий підхід є застарілим.
«В епоху швидкого розвитку інформаційних технологій не є доцільним друкувати завдання і возити їх через всю Україну, витрачаючи на це мільйони гривень із державного бюджету. Така практика була нормальною 10-12 років тому, але не сьогодні», – зазначає експерт.
Також екс-керівник УЦОЯО вважає неправильним, що іноді школа перетворює уроки на підготовку до тестування. Адже це шкодить виконанню навчальної програми.
«Якщо форма тесту наступними роками не зміниться, то абітурієнту потрібно готуватися 4-5 років», – зазначає експерт.
