Керівник археологічних досліджень на території городища Дикий Сад, старший викладач кафедри історії факультету політичних наук ЧНУ імені Петра Могили, а також Відмінник освіти України, Лауреат Аркасівської премії, Городянин року (2007), член Спілки краєзнавців України, член Спілки археологів України – усе це про археолога Кирила Горбенка.
Наприкінці 2024 року він відзначає 30-річчя археологічної діяльності, 26 років із яких – очолює дослідження в «Дикому Саді». З нагоди такої події Кирило Горбенко став гостем чергової зустрічі з циклу «Ірина Гудим запрошує…» у Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці.
Як зазначають організатори, сам археолог є цікавою особистістю в аспекті власного родоводу, адже є корінним миколаївцем у шостому поколінні.
Фото надав археолог Кирило Горбенко з сімейного архіву
«По материнській лінії – корабели Андріанови. Володимир Миколайович був головним інженером і більше 10 років директором заводу ім. 61 комунара. Це мій двоюрідний дід. Їх було два брати – Володимир та Костянтин Андріанови. А по лінії батька у мене серед предків теж корабели Ілля та Єфим Горбенки. Ілля Маркович – мій рідний дід, він був начальником складального цеху на Чорноморському суднобудівному заводі, а його рідний брат Єфим Маркович Горбенко (тобто мій двоюрідний дід) працював на ЧСЗ головним інженером. На його честь, враховуючи великі досягнення як корабела, навіть назвали риболовецький сейнер «Єфим Горбенко», – зауважив Кирило Володимирович.
Фото надав археолог Кирило Горбенко з сімейного архіву
Під час розмови говорили й про городище Дикий Сад. Як зазначає Ірина Гудим, директорка видавництва, це унікальне місце для нашого регіону та країни загалом.
Сам же Кирило Горбенко запевняє, що на думку провідних археологів з Інституту археології НАН України, дослідження «Дикого Саду» – одна з найвагоміших подій в археологічній науці сучасної України.
«Дикий Сад» – єдине городище доби фінального бронзового віку на території Півдня України. Його вік близько 3200 років. Цивілізація тут існувала задовго до того, як на наші території прийшла російська імперія. І це повністю заперечує всі міфи московських пропагандистів від історії. Наразі на території городища досліджено 55 стародавніх об’єктів, а там є ще мінімум 100. Археолог мріє про створення на території городища археопарку.
Під час зустрічі відбулася презентація листівок «Дикий Сад» від авторського колективу археологів нашого університету.
Набір листівок складається з 36 поштових карток, розміщених у хронологічній послідовності проведення археологічних досліджень у Дикому Саді (1927-2024 рр.); кожна з яких є унікальною, адже різниться візуалізацією та історичним супроводом.
Між іншим, на одній із листівок уже зображено нове покоління істориків-археологія (першого та другого курсів) ЧНУ імені Петра Могили, які долучилися до досліджень. На жаль, за час повномасштабного вторгнення розкопки були призупинені, але спільними зусиллями відновилися в 2024 році.
Матеріал підготувала завідувач
Медіацентру Анна Джежар
