«Безкнижна нація – бомба, закладена в майбутнє»
Оксана Забужко
Окрасою фонду бібліотеки ЧНУ ім. Петра Могили є книги серії «Приватна колекція» Літературної Агенції «Піраміда 2 – львівського видавництва, яке вже досягло європейських вершин книговидання. Нині в бібліотеці ЧНУ імені Петра Могили налічується близько 60 книг цієї серії та більше 100 книг видавництва «Піраміда». Про особливу колекцію книг фонду наукової бібліотеки ЧНУ імені Петра Могили розповіли директор бібліотеки Ганна Петроченко та завідувач інформаційно-бібліографічним відділом Лілія Болдуреску.
«Приватна колекція» – унікальний видавничий проект, мета якого відкривати, збирати, видавати і пропагувати українську та світову літературу. Широкий жанрово-тематичний спектр охоплює художню, наукову-популярну українську та перекладну літературу. Упорядником та автором проекту став український письменник та літературознавець Василь Ґабор. Це колекція найкращих високохудожніх зразків української та світової літератури: романи, повісті, оповідання, новели, притчі, етюди, поезії, есе. Основною метою серії на початку було показати панораму літературного покоління 80-х років ХХ ст..
Серед її авторів – члени Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, володарі престижних премій та нагород відомі літератори сучасної української літератури: Юрій Винничук, Марія Матіос, Володимир Яворівський, Юрій Андрухович, Ірен Роздобудько, Галина Пагутяк, Роман Іваничук, Богдан Бойчук та багато інших майстрів слова, літературознавців та перекладачів.
Читачі нашої бібліотеки вже знайомі з ґрунтовними дослідженням з історії української літератури «Українські літературні школи та групи 60-90-их рр. ХХ ст.»; «Нью-йоркська група» (про творчість поетів-модерністів за кордоном); «У колі української сецесії» Аґнешки Матусяк.
Антології з «Приватної колекції» свідчать не тільки про оригінальність, але про якість та новизну зібраних текстів. Цікавими для прочитання стали: антологія сучасних поетів-емігрантів «Аз, два, три … дванадцять – лист у пляшці», збірка літературних анекдотів про відомих українських письменників, художників, політиків «Летіло 40 сорок», що розкриває суспільно-політичне життя Львова та настрої населення Галичини у 1930-х роках. «Книга Лева. Львів як текст. Львівський прозовий андеґраунд 70-80 рр. ХХ ст.». вміщує прозу та есеїстику другої половини ХХ – початку ХХІ століття.
У новому світлі постають сучасні українські автори: Олесь Ульяненко і його роман «Богемна рапсодія»; Євген Пашковський з романом-есеєм «Щоденний жезл»; вибрані твори Костянтина Москальця «Досвід коронації» та В’ячеслава Медвідя «Лови»; Анатолій Дністровий в романі «Дрозофіла над томом Канта» та його ж конкретний роман «Пацики». Юрій Винничук в оповіданнях «Вікна застиглого часу» запам’ятався магічним реалізмом по-українськи, який замішаний на легендах та фольклорі нашого народу.
Вперше в Україні окремими виданнями вийшли твори представників Нью-Йоркської групи: сюрреалістична проза Емми Андієвської «Джалапіта» та романи Богдана Бойчука «Мої феміністки»; «Щоденності схибнутого поета», «Навіщо про це говорю», «Прощання в Парижі».
Василь Ґабор зробив незаперечним факт наявності в Україні цікавої сучасної жіночої літератури та наблизив твори багатьох авторок до широкого читацького загалу.
Жіночу прозу, в якій реалістично та майстерно змальовано жіноча душа, представили молоді письменниці Любов Пономоренко в новелах «Помри зі мною» та Євгенія Кононенко в книзі малої урбаністичної прози «Три світи». Глибинна Галина Пагутяк зачарувала своїми роботами: «Потонулі в снігах», «Записки білого пташка», «Мій близький та далекий Схід», «Слуга з Добромиля», «Писар Східних воріт Притулку», «Потонулі в снігах».
Варто згадати про Романа Іваничука, відомого в Україні як найповажнішого майстра історичної прози. У «Манускрипті з вулиці Руської» розглядається філософія середньовічного Львова.
Не можна не зазначити вишукані переклади, які відкривають для українського та зарубіжного читача взірцеві світові шедеври: неперевершений майстер слова Андрій Содомора і його переклади з давньогрецької Сапфо «Пісні з Лесбосу», Архілоха «Хліб на списі», Алкея «Пісні застольні і повстанські»; Марія Габлевич, перекладачка Шекспіра «Антоній і Клеопатра», Михайло Найдан, який переклав «Кобзар» Тараса Шевченка англійською мовою; Дмитро Загула та його переклад поеми Джорджа Байрона «Мазепа».
