Психічне здоров’я – запорука особистого добробуту, здорових сімейних стосунків, а також гарант здатності кожної людини зробити свій внесок у життя суспільства. Кожен знає, що фізичне здоров’я неможливе без психічного. Проте, на жаль, сьогодні прослідковується сумна статистика: за даними ВООЗ, на психічні захворювання нині страждають понад 450 мільйонів людей.
В Україні Всесвітній день психічного здоров’я святкують з 1992 року. Він створений, щоб привернути увагу світу до цієї проблеми. Завдяки цьому створюються нові організації, угруповання тощо, які своєю діяльністю намагаються скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості. Діють інформаційні кампанії з метою привернення уваги громади до проблем осіб з інвалідністю та намагаються подолати стигматизації психічних розладів.
10 жовтня 2018 року у ЧНУ спільно із центром підтримки людей з особливими потребами «Емаус» відбулася трендова студія «Дорога до серця дитини. Особливості спілкування з людьми із неповносправністю».
Мета:
– сформувати толерантне ставлення до дітей з особливими потребами в освітньому середовищі;
– ознайомити студентів з особливостями інклюзивного навчання в закладах освіти;
– подолати бар’єри страху та надихнути молодь до спілкування та дружби з людьми з особливими потребами.
План: Історичні аспекти ставлення до людей з особливими потребами. Звідки скільки стереотипів? Що таке неповносправність? Як почуваються люди з неповносправністю. Психологічні та емоційні аспекти. Види неповносправності. Особливості спілкування з людьми з неповносправністю.
Люди з неповносправністю насправді потребують нашої допомоги, але в тривалому спілкуванні ми відкриваємо в них не тільки особливі потреби, але й особливі дари. Для людей з розумовою неповносправністю не має значення чи ти ректор, чи студент, їм важливо лише одне: «Чи можеш ти мене прийняти, зі мною спілкуватися?».
Для осіб з особливими потребами не існує протоколів, правил, норм у спілкуванні. Для них насправді нічого не означають статусні речі. Вони не вміють вдавати почуття або грати ролі.
В університетському середовищі з високими інтелектуальними амбіціями добре мати людей, які нагадують, що інтелект, академічні і професійні досягнення –це не найголовніше! У нашій команді «Емаус. Центр підтримки людей з особливими потребами» є дві Надії та Роман, юнак зі синдром Дауна, який талановито декламує вірші, й абсолютно не виокремлюють себе з людей, як особи з обмеженими можливостями!
