У ХХІ столітті безпека в Європі набуває комплексного характеру та включає військові, політичні, економічні, кібернетичні, енергетичні та гуманітарні виміри. У цьому контексті Європейський Союз виступає важливим актором у забезпеченні безпеки через механізми політичного впливу, кризового менеджменту, санкційної політики, цивільних місій та партнерської співпраці.
ЄС реалізує Спільну політику безпеки та оборони, яка передбачає участь у миротворчих місіях, стабілізаційних операціях, цивільному врегулюванні конфліктів і підтримці демократичних інституцій. Особливе значення має здатність ЄС поєднувати безпекові інструменти з економічною, правовою та гуманітарною підтримкою.
Попри це, основним гарантом військової безпеки в Європі залишається НАТО. Північноатлантичний альянс забезпечує колективну оборону держав-членів на основі статті 5 Вашингтонського договору, а також виконує функції стримування, оборонного планування та реагування на сучасні безпекові виклики.
Взаємодія ЄС і НАТО є ключовою складовою сучасної архітектури європейської безпеки. ЄС доповнює НАТО переважно цивільними, економічними та нормативними інструментами, тоді як НАТО забезпечує військовий компонент безпеки. Така взаємодія створює синергію, необхідну для реагування на новітні загрози та підтримання стабільності в Європі.
Відеолекції за темою:
1) https://youtu.be/MMGIkv9g0CY?is=6Z9pFet88Uj-Y2g9
2) https://youtu.be/d7Pun7fLhI4?is=zSo2uGmIGU2vLb0N
