17 листопада в Чорноморському національному університеті імені Петра Могили відбувся підсумковий захід міжнародного проєкту PLEDGE (Politics of Grievance and Democratic Governance) «Що пропаганда змушує нас відчувати?». До нього долучилися понад 50 учасників в аудиторії університету та онлайн: студенти, дослідники й журналісти.
Проєкт PLEDGE виконується в межах програми Європейського Союзу Horizon Europe. Його бюджет становить 2,7 млн євро, а в консорціумі працюють 14 партнерів з 11 країн. Дослідники вивчають емоційний вимір «політики віктимності»: як почуття образи, гніву, приниження й сорому живлять поляризацію та впливають на демократичні процеси. Йдеться про ситуацію, коли низка криз (фінансова, міграційна, пандемія, екологічні виклики, війна) призводить до поляризованих суперечок між протилежними соціальними рухами й групами, а емоційна енергія циркулює всередині таких груп і між ними. Проєкт розглядає це явище в психологічному, соціокультурному та політичному вимірах. Його метою є зрозуміти, що саме в емоційній складовій відчуття несправедливості підживлює антидемократичну політику, а що, навпаки, відкриває шлях до солідарності, емпатії та громадянської участі. Проєкт триває з лютого 2024 до січня 2027 року.
З представленням ключових результатів проєкту виступила його координаторка Аліна Мозолевська, доцентка кафедри романо-германської філології та перекладу з німецької мови ЧНУ ім. П. Могили. Окрім наукових публікацій і нових даних, серед цілей проєкту були практичні інструменти: тренінги для журналістів, відкритий онлайн-курс про виклики демократії, політичні рекомендації та практики, які мають підвищувати довіру до демократичних інституцій і робити політичну комунікацію чутливішою до емоцій громадян. Окремі напрями досліджень присвячено російсько-українській війні: політичній мобілізації та використанню віртуальної реальності, політичному лідерству в умовах війни, транснаціональній солідарності та пропаганді.
Анна Соловйова, доцентка кафедри журналістики та політології, представила результати якісного дослідження «Російські пропагандистські наративи та суспільне сприйняття російсько-української війни». Воно ґрунтується на низці напівструктурованих інтерв’ю з українцями та німцями, які проводили у січні–травні 2026 року. До вибірки увійшли студенти, працездатні дорослі й пенсіонери, а дані аналізували за методом тематичного аналізу з порівнянням двох країн. Дослідження показало, що в Україні стеження за новинами стало практикою виживання, адже месенджери дають миттєві повідомлення про ракетні, дронові й локальні загрози, а з часом споживання інформації стає вибірковим, щоб зменшити стрес і виснаження. Німецькі респонденти довіряють передусім професійним медіа та авторитетним експертам, а соцмережі асоціюють із ботами. В Україні найпомітнішими були наративи про несправедливу мобілізацію, корупцію та втому Заходу від підтримки України, у Німеччині – тези про те, що НАТО спровокувало Росію, про «нацистів» в українському керівництві та привілеї біженців. Автори наголошують, що йдеться про те, наскільки помітним респонденти вважали наратив, а не про його поширеність за даними опитувань.
Водночас дослідження спростувало припущення, що достатньо розпізнавати відверту брехню. Нав’язливі вигадки на кшталт «денацифікації» на медіаграмотну аудиторію загалом не діяли. Найефективнішими виявилися наративи, які частково правдиві й вбудовуються в реальні проблеми: корупцію та нерівність у мобілізації в Україні, міграцію й соціальні виплати в Німеччині. Показово й те, що молодь упевнено розпізнає ботів і фейки, але без історичного контексту їй важко оцінити, наприклад, тезу про провину НАТО, оскільки цифрова грамотність не дорівнює історичній.
Експертна аудиторія та студенти активно долучилися до обговорення питань, про які розповідали спікерки.
Організатори висловили вдячність усім, хто долучився до заходу, і нагадали, що проєкт завершується в січні 2027 року, а результати досліджень та матеріали будуть доступні на сайті pledgeproject.eu.
