Розвінчання стереотипів навчання студента


Перед початком навчального року студент, який уже провчився хоча б рік, а особливо абітурієнт цікавиться важливими питаннями щодо організації навчання в ЗВО та свого подальшого майбутнього.

Тому ми пропонуємо невелику підбірку питань та відповідей з актуальних тем.

Чи зараховується час навчання до трудового стажу та яка від нього користь?

Трудовий стаж – це період, упродовж якого особа працювала за трудовим договором. До 2004 року його тривалість впливала на факт отримання пенсії за віком та, відповідно, її розмір: що більший стаж, то більша пенсія. Після набуття чинності у 2004 році Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсії призначаються тільки тим особам, які мають відповідну тривалість страхового стажу.

Згідно зі статтею 24 зазначеного закону, страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню та якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Тобто з 2004 року тільки той, хто впродовж життя платив страхові внески (якщо людина офіційно працевлаштована, то ці внески з її зарплатні платить роботодавець), отримуватиме пенсію (після досягнення за загальним правилом 60 років).

Стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до трудового стажу зараховує також навчання у закладах вищої освіти. Зважаючи на дату прийняття цього акта (1991 рік), до 2004 року трудовий стаж для студентів мав сенс, оскільки за нього призначали пенсію, а вишам не потрібно було платити за своїх підлеглих жодного збору. Зараз трудовий стаж важливий лише для тих категорій працівників, які можуть отримувати пенсію за вислугу років (мають змогу стати пенсіонерами раніше) та встановлені в законодавстві додаткові надбавки до зарплатні. До них належать військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, народного господарства та артисти (наприклад, балерини). Тому якщо ви навчаєтесь у міліцейському чи театральному ЗВО, то зверніться після отримання диплома до відділу соціального забезпечення чи деканат, аби в трудовій книжці зазначили факт навчання в університеті. Це допоможе швидше вийти на пенсію. У пункті 19 ч. 1 ст. 62 Закону «Про вищу освіту» закріплене право студента на зарахування до страхового стажу періоду навчання на денній формі в університеті.

Чи обов’язково студентам-бюджетникам відпрацьовувати 3 роки після навчання?

Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку добровільно погоджується. У Законі «Про вищу освіту» положення про обов’язковість відпрацювання трьох років випускниками, які навчалися за державним замовленням, відсутнє. Така вимога висувається тільки в Порядку працевлаштування випускників закладів вищої освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим постановою Кабміну від 22 серпня 1996 року. Відповідно до цієї угоди, для того, щоб випускника-бюджетника примусили відпрацьовувати три роки, необхідні два юридичні фактори: направлення на роботу й угода між студентом та університетом, підписана відразу після зарахування на навчання. Угода скасовує примусовий характер, тобто лише за згодою студента. Якщо договір із університетом не укладався, то й відпрацьовувати не потрібно. Якщо угода була підписана, то є способи уникнути небажаної роботи. Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку, розірвання випускником угоди допускається з кількох поважних причин. Деякі з них залежать від бажання здобувача освіти, а саме:

  • якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років;·
  • переведення на останньому курсі на заочну чи платну форму навчання (тоді претензії самі собою «відпадають»).

Чи можна записувати лекцію на відео чи диктофон?

Згідно зі статтею 307 Цивільного кодексу, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на відеозйомку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Конституція України у статті 32 декларує, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20 січня 2012 року офіційно пояснив, що особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності. Отже, поведінка викладача під час лекції не є його особистим життям. Це ж стосується і відеозапису проведення іспиту.

Однак згідно з пунктом 1 частини 1 статті 433 Цивільного кодексу України, лекції є об’єктом авторського права, тому їхній автор – викладач – має право на недоторканність свого твору (лекцій). Недоторканність, відповідно до статті 439 ЦКУ, це право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора.

Тобто якщо викладач зауважить, що його лекцію фільмують або записують на диктофон, він має право чинити опір: не відбирати телефон, але принаймні вимагати, щоб відео видалили, оскільки таке зазіхання на його твір може в подальшому зіпсувати репутацію автора.

Джерело