Подорож до «Рацинської дачі»

19 вересня 2017 року студенти екологи екологи у рамках проведення Дня туризму та вивчення дисциплін еколого-природничого спрямування відвідали лісовий заказник загальнодержавного значення “Рацинська Дача”.

Площа заказника складає 1782 га. Розташований на схід від селища Вознесенське, між селами Солдатське, Малосолоне і Трудове Вознесенського району Миколаївської області, у верхів’ях річки Білоусівки (ліва притока Південного Бугу). Серед масиву розташоване село з однойменною назвою — Рацинська Дача.

Охороняється штучний лісовий масив, створений у XIX ст. на схилах і прилеглій території природного байраку. Переважає дуб звичайний, у домішці — клен гостролистий, ясен, акація біла, гледичія колюча, терен, зростають ялівець звичайний та віргінський, клен польовий, глід криваво-червоний тощо. Також різноманітний трав’яний покрив.

Лісові насадження приваблюють в період гніздування велику кількість хижих птахів, серед яких: осоїд, орел-карлик, підорлик малий, балобан, канюк степовий і звичайний, шуліка чорний, яструб великий. Більшість з них занесено до Червоної книги України.

Заказник має наукове, природоохоронне та пізнавальне значення, є важливою ділянкою для відтворення мисливської фауни.

Природна рослинність представлена різнотравно-типчаково-ковиловими видами, які мало збереглися. Незначні площі під байрачними та заплавними лісами представлені домінуванням дуба, клена, чагарникової зарості з терену, глоду колючого, шипшини, верби, осики, ясеня, вільхи чорної. Штучні насадження представлені сосною звичайною, вербою гостролистою, аморфою кущовою – на піщаних терасах; а на інших ділянках – дубом звичайним, кленом польовим, липою, грушею, скумпією, глодом, кленом татарським.

Перші посадки лісу на Трикратському масиві В.П.Скаржинський розпочав у 1825-1826 роках, а на території “Рацинської дачі” – у 1860 році. Спочатку по дну балок обладнали 8 ставків, а потім розпочали залісення схилів балок. Висадили ліс під керівництвом Рацина на площі 1500 га. З 1861 року за цим масивом закріпилася назва “Рацинська дача”.

Слід відмітити, що з насінням ясеня американського на території України був завезений шкідник – деревесниця в’їдлива, яка завдає великої шкоди лісові.

За останні роки в заказнику висаджені ділянки дуба, берези, липи, гледичії, акації білої, горіха, в’яза, ялівця тощо. Добре ростуть бузина чорна, клен татарський, жимолость, акація жовта. Багата флора лікарських рослин: мати-й-мачуха, шалфей, чебрець, деревій, шипшина тощо.

Старих насаджень до нашого часу збереглося мало. За останні десятиріччя в заказнику висаджені нові культури і цілі ділянки. В лісі бджоли з 1 га лісу збирають до 1000 кг меду.

З 1974 року “Рацинська Дача” охороняється законом як пам’ятник степового лісорозведення і рішенням Миколаївського облвиконкому переведена в категорію державного заказника. Тут ростуть дуби, клени, берези, липи та інші дерева і кущі. Коли цвіте липа, її медовий запах наповнює все навкруги. Вчені порахували, що в ясний день у розпал цвітіння бджоли з одного гектара збирають близько тисячі кілограмів меду. Прогулюючись лісом, можна зустріти зайця, лисицю, кабана, білку, барсука, косулю, їжака, почути спів солов’я, іноді можна зустріти оленя, чи навіть вовка. Гордість “Рацинської Дачі” – березовий гай. У лісі є ще чимало-мальовничих куточків куди хочеться повертатися знов і знов.

Переглянути фотографії з подорожі можна, завітавши до Еколого-просвітницького проекту