Доктор фізико-математичних наук ЧНУ імені Петра Могили отримав іменну стипендію Верховної Ради України


14 травня, з нагоди Дня науки, у стінах Верховної Ради України відбулось вручення дипломів-стипендій молодим науковцям. Серед переможців цього конкурсу  доктор фізико-математичних наук, доцент кафедри інтелектуальних інформаційних систем Едуард Анатолійович Лисенков. Його наукове дослідження було визнано одним з найкращих в Україні. Пропонуємо  до вашої уваги  інтерв’ю з Едуардом Лисенковим.

Розкажіть, будь ласка, про нагороду, яку Вам нещодавно вручили?

Це був диплом, іменна стипендія Верховної Ради України для молодих учених, докторів наук за 2020 рік. Ця стипендія існує вже давно, але раніше вона була трохи в іншому форматі. Її отримували 30 докторів наук до 35 років і вона становила близько двох тисяч гривень. Тоді вона давалась науковцям за те, що вони вже чогось досягли. Потім напередодні 2020 року в неї змінився формат і вона стала більшою – близько п’яти мінімальних заробітних плат на місяць. Вона перекваліфікувалася в розряд грантової підтримки досліджень молодих учених. І вже з 2020 році ми були першими, хто отримав цю оновлену стипендію Верховної Ради. Вона надається на дослідження, які проводяться молодими вченими. У конкурсі брало участь 93 людини на 30 місць, тобто десь три людини на одне місце. Тому, в принципі, конкурс був дуже складним, але мені вдалося отримати стипендію. Я проводив дослідження у 2020 році й вкінці ми звітували на Вченій Раді університету, в Міністерстві освіти і науки України. Потом Верховна Рада затвердила наш звіт і 14 травня, на честь Дня науки, Голова Верховної Ради вручав нам дипломи цієї стипендії, як результат нашої роботи за весь 2020 рік.

Чого саме стосувалось Ваше дослідження?

Загалом, робота була присвячена розробці фізичних основ створення накомпозитних тепло- та електропровідних матеріалів для створення тепло- та електропровідних покриттів. В результаті цієї роботи було розроблено матеріали, які можуть використовуватися як сенсори температури і температурні датчики. Це основна робота, яка була виконана в рамках цієї стипендіальної програми. 

Це дослідження якось пов’язане з Вашими попередніми роботами?

Звичайно, це дослідження є продовженням тієї роботи, яку я вже виконую протягом 12 років. Це робота над вивченням фізичних основ полімерних композитних матеріалів. Я займаюся фізичною основою цієї роботи, тому що технічна сторона належить представникам технічних досліджень. Ми створюємо моделі, плануємо, прогнозуємо подальші властивості тих або інших матеріалів, а також вивчаємо, що далі відбувається з ними, щоб, надалі, ми могли створити матеріали із наперед заданими властивостями. Також це була і тема моєї кандидатської дисертації, потім докторської дисертації, тому я маю вже дуже багато напрацювання у цьому напрямку. Окрім цього, я є керівником Науково-дослідної теми, яка отримала фінансування міністерства освіти на 3 роки починаючи з першого січня 2020 року. Це та інші планові досліджень виконуються на базі нашої лабораторії накомпозитних матеріалів Чорноморського національного університету імені Петра Могили. Їх можна назвати першими плодами лабораторії, де ми можемо вже конкретно виконувати дослідження на базі нашого університету. Тут ми їх створили, розвивали і вже почалось фінансове влиття ззовні. Це дуже важливо, що лабораторія починає заробляти гроші в фонд університету і, в принципі, на розробку різних досліджень. Це мене дуже тішить. А останню нагороду я не можу назвати суто моєю. Це грантова підтримка на впровадження майбутніх досліджень. Тому це досягнення не суто доктора Лисенкова, а загалом результат роботи лабораторії.

Які зараз є плани на науковий розвиток та нові дослідження?

У науковця плани є завжди, тільки не вистачає часу їх реалізовувати. Зараз в нас дуже багато проєктів призупинились через пандемію і через обмеження контактів з закордоном. В нас була можливість і варіант підтримки з посольства Франції – нам виділили кошти на спільну роботу з французькими університетами, але, через неможливість виїзду закордон, ця співпраця не реалізована. Також ми працюємо зараз над співробітництвом з китайськими колегами, де є декілька програм з грантової підтримки та спільним науковим дослідженням, але знову-таки є карантинні  обмеження. А так в Україні співпрацюємо з багатьма університетами та інститутами Національної академії наук, тому що наша лабораторія – це не індивідуальний сегмент, вона входить до складу великого науково-дослідного комплексу України. Ми спілкуємось з колегами, із взаємовигодою працюємо над проєктами.

Тобто можна сказати, що в Україні панує сприятлива атмосфера для науково-дослідницької діяльності, так?

Складно сказати однозначно. Наприклад, під час нашого нагородження Голова Верховної Ради сказав, що він розуміє, що в Україні є дуже багато талановитої молоді, але дуже мало фінансової підтримки наукових досліджень. Ці проблеми є і вони будуть завжди. Фінансування науки – це дуже важливий внесок для перспективи розвитку нашої держави, наших технологій. Нам пообіцяли, що будуть створюватись певні законопроєкти, які будуть покращувати життя науковців. Це придбання наукового обладнання із закордону, закупівля різноманітних реактивів, об’єктів для дослідження. Але ми розуміємо, що це все плани, і для цього треба працювати. Держава сприяє, але насамперед зараз сприяє університет. Не часто зустрінеш керівництво, яке зацікавлене в розвитку наукової сфери. Можна сказати, що зараз потужні наукові країни світу західної Європи, Сполучені Штати, Японія та Корея переходять на систему наукових університетів, де студенти починають вивчати науку. Це дуже важливо, адже наукова складова є основоположною, вона є двигуном нашого прогресу. Тому приємно, що університет тримається такої політики і я потрапив у сферу наукової роботи університету. А держава допомагає наскільки може. Всі підтримки фінансові реалізуються на конкурсній основі, тому, щоб таку підтримку отримати, треба дуже багато працювати. Тому ми намагаємось, щоб з різних джерел отримати фінансування для лабораторії і невпинно розвиватись.

Основна мета конкурсу – підтримка молодих вчених України. Це фінансові внески держави у розвиток науки, досліджень та сприяння технологічному прогресу.

Нагадаємо також, що у 2020 році Едуард Лисенков став одним з переможців першого конкурсу «Молода людина Миколаєва», започаткованого громадською організацією «Правозахисне об’єднання “Ти ж юрист”», у номінації «Кращий молодий науковець».