Як будувати свою кар’єру

План кар’єрного зростання здається чимось серйозним. На скільки років наперед потрібно його будувати і що робити, якщо ти ще не маєш досвіду роботи? Про це у кар’єрної консультантки Уляни Ходорівської і засновниці кар’єрного порталу Happy Monday Анни Мазур дізнавалися на Studway.

Анна Мазур, засновниця кар’єрного порталу Happy Monday:

«Кар’єрний план – це інструмент досягнення професійних цілей. Він допомагає зрозуміти і зафіксувати свою кар’єрну мету та визначити методи її досягнення. Наявність такого плану дає змогу довгостроково тримати фокус на власних цілях, своєчасно відстежувати прогрес і коригувати дії, коли це потрібно».

Кар’єрний план потрібний тому, хто готовий взяти на себе відповідальність за побудову і розвиток своєї кар’єри. Він має два важливих складники: кар’єрну мету (тобто чого саме ти хочеш досягти) і план дій (як ти цього досягнеш). Почни із цих двох питань. За бажанням план можна доповнити такими категоріями: бачення кар’єри на 5-10 років;  аналіз власний сильних і слабких сторін; опис конкретних запланованих дій із чітким строком виконання; перелік ресурсів для розвитку.

«Будь-який план потрібен, щоб упровадити зміни. Якщо ти не хочеш нічого змінювати, план не потрібний. А от якщо відчуваєш, що час зробити крок уперед або в сторону – почни з кар’єрного плану».

Аби створити свій план кар’єрного розвитку, треба виокремити час на його формування. Для першої чернетки знадобиться 1,5-2 години концентрованої роботи. Через кілька днів варто повернутися до плану і перечитати його, внести зміни/доповнення. А потім треба починати діяти.

Уляна Ходорівська, кар’єрний консультант:

«План потрібно створювати тоді, коли ти знаєш свій рівень. Він діє, якщо ти чітко розумієш, куди хочеш рухатися і чим хочеш займатися. […] Ти не можеш одразу знати, ким ти хочеш бути, доки не спробуєш цю професію в дії. Буває, що людина з дитинства має схильність і талант до чогось. Тоді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Це чудово, але це скоріше виняток із правил».

Пані Уляна  радить розробити два плани. Перший – мріяльний (мати його на все життя, наприклад на 80 років вперед). Запиши туди, чим би тобі хотілося займатися в майбутньому. Цей план потрібно періодично переглядати і не дорікати собі, якщо ти не досяг(-ла) конкретних цілей через певний проміжок часу. Плани пишуть не для того, щоб їх виконувати, а для того, щоб у тебе було уявлення про майбутнє і ти відстежував(-ла), як воно змінюється. А те, що твої цілі та бажання можуть змінюватися, – це нормально.

Другий план має бути більш структурованим. Запиши в ньому, чого хочеш досягти, через який час і за допомогою яких засобів. Якщо ти студент(-ка), твій план може складатися з того, що потрібно спробувати. Це буде кар’єрна стратегія проби. Для побудови такого плану я рекомендую техніку «agile». Вона є найгнучкішою, саме її використовують IT-фахівці для планування проєктів

Планування кар’єри за «agile» передбачає чітку постановку цілей і регулярну їх перевірку. Ця техніка складається з таких кроків.

1. Передбачає самостійну оцінку себе як професіонала. Якщо в тебе страхи, то спочатку розберись із ними. Спробуй подивитися на свою професійну ситуацію збоку, а також знайди менторів і поговори з людьми, які можуть порадити, куди рухатися далі.
2. Визнач горизонт планування – на який період ти плануєш свою кар’єру. Тут немає конкретного терміну. На скільки відчуваєш, на стільки і плануй.
3. Дай відповідь на запитання: «Де я і хто я?» Для цього потрібно ідентифікувати себе професійно. Відповісти на це запитання допоможе інструмент – коло компетенції. Розділи свої компетенції за рівнями. Центральний рівень, або ядро, – це твоя професійна компетенція, у якій ти впевнений(-а) на 100 % і можеш називати себе senior. Друга зона – це сукупність умінь, які дають тобі змогу почуватися на рівні між middle та senior. Третя зона – джуніор, там, де ти тільки починаєш розвиватися.

4. Врахуй обставини життя, які можуть вплинути на твою професійну реалізацію. Це може бути сім’я, переїзди, здоров’я і стан інших членів родини.
5. Зроби дослідження у професійній сфері. Враховуй той факт, що ти матимеш справу з прогнозами і версіями реальності, а вони досить неточні. Досліджуй різні джерела і обирай свою точку зору на те, що відбувається на ринку.
6. З’ясуй, які зовнішні обставини можуть впливати на твою професійну реалізацію. Не сприймай їх негативно чи позитивно. Спробуй зробити аудит, без оціночної ситуації.
7. Став цілі, яких хочеш досягти в межах горизонту планування. Розпиши свої перспективи та завдання. Помрій про те, яке майбутнє хочеш мати. Запитай себе, які задачі виконує робота у твоєму житті. Список цілей має викликати у тебе сильні емоції. Вони не мають бути нав’язані соціумом.
8. Визнач, які засоби і ресурси ти маєш, щоб досягти своєї цілі. Це можуть бути гроші, нерухомість, люди, ментори, освіта, здоров’я. Також важливо розуміти, на який обсяг ресурсів ти можеш розраховувати.
9. Передбачає верхньорівневе планування. Тут потрібно приблизно розписати, де ти плануєш бути і приблизно через який час.
10. Починай діяти та розписувати перший пункт плану. Напиши, що ти маєш отримати в результаті і які засоби тобі будуть потрібні для досягнення цієї цілі.
11. Настає тоді, коли ти виконав(-ла) перший пункт плану і перевіряєш, чи подобається тобі ціль і її результат. Тільки тоді, коли крок 1 завершено, можна планувати крок 2. І так доти, доки не дійдеш до основної цілі».

Потрібно регулярно оцінювати свою професійну ситуацію, повертатися до плану мінімум раз на декілька місяців і серйозно переглядати раз на рік. Тут немає алгоритму.  Час від часу запитуй себе: “Чи добре мені зараз? Чи задоволений(-а) я? Чого мені бракує? Як організувати собі те, чого бракує? Чи можна це зробити на моєму поточному робочому місці чи потрібно обов’язково його змінювати?”

Чому погано зовсім без стратегії? Бо тоді ти можеш займатися якось справою тільки тому, що тобі це гарно продали або тебе вмотивували інші люди. Тоді ти не дослухаєшся до своїх бажань і потреб.

Щоб побудувати стратегію, Уляна Ходорівська рекомендує:

• піти в «розвідку» – спробувати ті сфери, які тебе цікавлять. А вже потім на її основі будувати план кар’єрного зростання. Зробити це можна за допомогою стажувань, проєктної зайнятості, волонтерств. Це ідеальні способи знайти те, що подобається, не вписуючись довготерміново.
• чітко формулюй цілі. Записуй, з якими завданнями і людьми тобі хотілося б працювати, у якій компанії, що ти можеш зробити вже сьогодні, щоб така можливість у тебе з’явилася через 2 роки, а може, навіть швидше.
• не бійся переписувати свою стратегію відповідно до змін, які відбуваються всередині тебе та у зовнішньому світі. Буває так, що те, чим ти хотів(-ла) займатися раніше, перестає подобатися.

Можна зробити декілька варіантів свого плану. Це дасть змогу бути гнучкішим(-ою). Треба ставити таку ціль, яку можна буде досягнути різними способами. Будь готовим(-ою) у будь-який момент пристосовуватися до зовнішніх умов. Адже світ змінюється, тому потрібно набувати нових професійних навичок.