Вікторе Антоновичу!
Ви народилися в селі Краснопавлівка Харківської області, яку зараз активно обстрілюють ваші сучасні співвітчизники. Думаю, що Вам, як ректору одного з найвідоміших університетів та уродженцю України, буде цікаво дізнатися, що відбувається насправді.
Дуже часто історія химерним чином поєднує речі, які здавалися абсолютно непоєднуваними, що дають поштовх до розвитку цивілізаційних процесів. Однак іноді через «помилку природи» або «помилку суспільства» виникає ситуація, коли все позитивне перекреслюється й залишається лише вирва від вибуху, ненависть до чужої країни та нерозуміння – як війну можуть підтримувати ніби культурні, ніби люди, а не zомбі, наприклад, працівники Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Мені чомусь здається: засновнику було б соромно за вас.
А я хочу розповісти вам невелику історію про Могилянку, Ломоносова й, на жаль, ракети С-300.
Михайло Васильович Ломоносов – один із найбільших російських вчених-природознавців, відомий як учений-енциклопедист, засновник Московського університету, який носить його ім’я. У 1734 р. протягом кількох місяців навчався в Києво-Могилянській академії.
Києво-Могилянська академія була заснована в 1632 р. та закрита в 1817. У 1991 р., згідно з наказом Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії», вона була відновлена як Університет «Києво-Могилянська академія». У 1996 р. в Миколаєві було відкрито філію Національного університету «Києво-Могилянська академія» на чолі з ректором Леонідом Клименком. З 2016 року – це Чорноморський національний університет імені Петра Могили. За рейтингом, найкращий заклад вищої освіти Миколаєва, один із найкращих закладів вищої освіти Півдня України, у консолідованому рейтингу університетів України посідає 55 місце.
З Могилянкою зрозуміло, але ви можете запитати, до чого тут Ломоносов? А Михайло Ломоносов є дуже важливою постаттю нашої розповіді. У 1899 р. Міська дума Миколаєва вирішила відкрити два початкові училища: Ломоносівське та Лермонтівське. Щоб вони стали іменними, військовий губернатор Миколаєва, віце-адмірал С. Тіртов особисто клопотав перед міністерством про іменний статус училищ, аргументуючи це тим, що імена таких великих людей сприятимуть підвищенню рівня освіти. І, справді, сприяли.
Корпус Ломоносівського училища зберігся й зараз, щоправда не в найкращому вигляді «завдяки» війні, яку називають спецоперацією. Його відреставрували та саме в ньому знаходився ректорат, музей та зала Вченої Ради ЧНУ імені Петра Могили. У ній тішать око великі портрети історичних діячів та вчених, пов’язаних із Києво-Могилянською академією: це й Петро Могила, і Григорій Сковорода, і, звичайно ж, Михайло Ломоносов.
Однак російська агресія з 24 лютого 2022 р. внесла значні корективи в реставрацію будівлі. 17 серпня 2022 р. головний корпус університету було пошкоджено двома російськими ракетами С-300.
19 серпня в будівлю вдарили ще дві ракети, які призвели до часткового руйнування головного корпусу та даху будівлі.
І, як насміх долі, 29 серпня, перед початком навчального року, ще одна ракета приземлилася практично в середині колишнього Ломоносівського училища біля кабінету ректора та Вченої Ради, мало не дотягнувши до музею.
А що ж власне з портретом Ломоносова? Ми його намагаємося врятувати зі зруйнованої зали Вченої Ради, із заповненого водою підвалу, і просто тому, що це пам’ять про великого вченого, якому, напевно, було б соромно за своїх нащадків, які воюють із мирними жителями, закладами освіти та культури.
Адже як говорив М. В. Ломоносов: «… ежели сделаешь что худое с услаждением, услаждение минется, а худое останется».
Ректор ЧНУ імені Петра Могили
Леонід Клименко
