Що чекає на ЗВО після прийняття законопроекту щодо змін у вищій освіті

Верховна Рада прийняла за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти».

Проєкт документа містить норми щодо посилення засад рівного доступу до вищої освіти та розширення сфери застосування ЗНО для вимірювання результатів навчання на рівнях вищої освіти, а також для вступу на освітній рівень магістра.

Тож яких змін чекати у системі Вищої освіти, якщо закон набуде чинності?

Написання мотиваційних листів

У разі ухвалення законопроєкту у другому читанні, при вступі на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичних спрямувань) вступникам, окрім результатів ЗНО та творчих конкурсів, необхідно буде подавати до вишу мотиваційний лист. Передбачається, що вага бала за мотиваційний лист вступника може становити від 0 до 1 відсотка конкурсного бала.

На думку народної депутатки України Інни Совсун, включення до конкурсного балу оцінку за мотиваційний лист є ризикованою зміною.

«Це створює корупційні ризики – навіть за умови, що вага такої оцінки складатиме до 1% конкурсного балу, адже на престижних спеціальностях навіть така дрібниця може зіграти роль. Я вже мовчу про те, яке додаткове навантаження це створить для викладачів університетів: вони будуть змушені прочитати та оцінити десятки тисяч мотиваційних листів. Але головне: закордонний досвід показує, що навіть у найсильніших системах вищої освіти бал за мотиваційний лист малою мірою визначає подальші результати навчання студентів. Або, кажучи освітянською мовою, – має низьку прогностичну валідність», – зазначає народна депутатка.

Скасовування диплому через плагіат

Студенти нестимуть більшу відповідальність за недотримання академічної доброчесності: виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації зможуть стати причиною для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти. Тобто якщо у дипломній бакалаврській роботі виявлять плагіат, студент може не отримати диплом за результатами навчання.

Укладання договору з вступниками контрактної та бюджетної форм навчання

Низка новацій чекатиме й на вступників. Для того, щоб розмежувати права та обов’язки абітурієнтів, під час зарахування з ними укладатимуть договір, де чітко виписуватимуть строк навчання, відповідальність кожної зі сторін тощо. Важливо, що укладати документ будуть як студенти-контрактники, так і ті, хто здобуватиме освіту коштом держави.

Спрощення процедури ліцензування

Велика частина законопроєкту стосується змін в управлінні вишами. Вони, перш за все, матимуть менше бюрократичних процедур під час ліцензування. Для цього скасовується ліцензування майже 100 спеціальностей, окрім тих, які належатимуть до «регульованих професій». Крім того, оскільки ця сфера має найбільше корупційних ризиків, увесь процес планується зробити електронним. Тобто кожен етап ліцензування проходитиме через прозорі електронні бази.

Інші зміни

Ось ще деякі зі змін, передбачені законопроєктом:

• У проєкті також оновлюється перелік категорій вступників, які матимуть переваги при вступі. Вони закріплюються тільки за учасниками міжнародних учнівських олімпіад, Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор. Крім того, переваги матимуть військові, які проходять службу за контрактом. Новий закон відкриває для них можливість зарахування на військові спеціальності без складання ЗНО. Цього року скористатися пільгою, а саме вступити до вишу за результатами іспитів, могли лише звільнені з військової служби та демобілізовані службовці.
• У проєкті розширюється поняття професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, – так звані регульовані професії. Під ними розуміється підготовка фахівців за спеціальностями, які передбачають особливо відповідальну роботу. Серед них – діяльність у правничій сфері, атомній енергетиці, медицині, військовій службі тощо. Держава матиме більше важелів впливу на підготовку студентів за такими професіями: для них залишиться обов’язковим ліцензування спеціальностей та будуть запроваджені докладніші стандарти.
• Кандидати на ректорські посади будуть змагатися на виборах за своїми програмами. У разі перемоги ці програми ставатимуть частиною контракту з МОН з чіткими KPI, за якими визначатиметься ефективність їх роботи.
• Законопроєктом збільшена максимально можлива вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей – з 50% до 60% конкурсного бала. Право на першочергове зарахування на бюджетні місця для здобуття вищої освіти за медичними, мистецькими та педагогічними спеціальностями на конкурсній основі у межах установлених квот матимуть особи, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу.

Далі законопроєкт має пройти друге читання і тільки після підписання Президентом  набуде чинності.