Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) розпочало свою роботу відносно нещодавно – взимку цього року. Загалом, створення НАЗЯВО передбачено Законом України «Про вищу освіту», чинним ще від 6 вересня 2014 року, але окремі неточності формулювань закону та певні ситуації призвели до затримки створення органу.
А вже в жовтні цього року НАЗЯВО планує проводити перші пілотні акредитації освітніх програм, успішне проходження яких у майбутньому даватиме можливість університетам видавати дипломи державного зразка. Про це говорили на пресконференції 3 липня 2019 року щодо 100 днів роботи новоствореного Нацагентства.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич відзначила, що задоволена теперішнім складом Агенства, адже до нього входять люди, які володіють питанням якості вищої освіти та мають хорошу репутацію.
«Головне завдання зараз – встановлення прозорих, зрозумілих правил, як буде працювати Агентство, зокрема, напрацювання великої кількості нормативно-правових актів, за якими воно надалі працюватиме», – зазначила Лілія Гриневич.
Зараз важливою є робота над створенням нової системи забезпечення якості вищої освіти. Голова Національного агентства Сергій Квіт розповів, що нове Положення про порядок акредитації освітніх програм представляє абсолютно іншу філософію якості та акредитації, в якій НАЗЯВО не контролює чи «нависає», а пропонує співпрацю університетами.
Також є чимало охочих стати експертами з акредитації. За словами Михайла Винницького, голови Секретаріату НАЗЯВО, наразі секретаріат Нацагентства отримав 3829 анкет, – з них 449 від студентів. Після інтерв’ю та тестувань з претендентами, очільники Нацагентства очікують, що отримають пул з приблизно 2,5 тисяч сертифікованих експертів. Вперше студентів у якості членів Агентства долучають як кандидатів до галузевих експертних рад та експертів, які будуть безпосередньо брати участь в акредитації.
Наразі в Україні є близько 15 тисяч чинних освітніх програм, з яких фактично 3 тисячі мають акредитуватися щороку. Але акредитацію не будуть проходити програми, що мають чинні сертифікати, видані МОН за старою системою. Водночас наступного року багато закладів потребуватимуть акредитації PhD-програм.
Не менш важливими для функціонування нової системи акредитації є Галузеві експертні ради. Їх потрібно сформувати 29 – одну на кожну галузь, визначену Переліком галузей і спеціальностей, чисельністю 9-15 осіб в кожній раді. Наразі отримано майже 1000 заяв від кандидатів в ГЕР.
Член Нацагентства від роботодавців Олена Колеснікова наголосила, що одним із завдань НАЗЯВО є забезпечення зв’язку вищої освіти з ринком праці, адже система якості вищої освіти не буде повноцінно функціонувати без залучення роботодавців як одних зі стейкхолдерів до розроблення нових «правил гри».
«Представники роботодавців брали найактивнішу участь у підготовці проєкту Положення про акредитацію освітніх програм – ним передбачено залучення експертів ринку праці до реалізації освітніх програм та забезпечення відповідності програм закладів вищої освіти професійним стандартам», – коментує Олена Колеснікова
