Очільник НАЗЯВО Сергій Квіт про зміни в українській вищій освіті


Очільник Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) Сергій Квіт у студії Громадського радіо розповів про зміни в українській вищій освіті.

 

Сергій Квіт загалом позитивно оцінює закон про зміни у вищій освіті, адже, за його словами, там закладені речі, які давно повинні бути виконані в сенсі імплементації закону 2014 року, зокрема те, що стосується фінансової автономії. Над цим законом працювала вся академічна громадськість, починаючи з 2011 року, і базується він на ідеї всебічної університетської автономії: академічній, фінансовій і організаційній.

Зазначає, що ще не можна говорити про фінансову автономію ЗВО, але це великий крок вперед, тому що в законі закладена ідея «той, хто добре працює, одержує більше коштів». На думку очільника Нацагентства, ті, хто працює погано – не повинні одержувати фінансування взагалі.

«Наші університети можуть отримати повну автономію академічну (як будь-які західні університети), але вони не можуть її капіталізувати, тому що не мають фінансової автономії. Те, що нам вдалося добитися іще в 14-15-х роках – це прийняття цього закону і, наприклад, університетам було надано право розміщувати кошти спецфонду (тобто ті кошти, які вони заробили) на банківських рахунках, а не в казначействі. І це було щось надзвичайне в той час», – пояснює Сергій Квіт.

Очільник говорить, що сама формула не дуже досконала і має розвиватись. Так, мають бути зняті багато інших обмежень. Наприклад,  університети досі мають погоджувати штатний розпис у міністерстві. Це стосується фінансової системи, і міністерство освіти не може змінити це самотужки. Тому треба домогтися змін, в тому числі в законі про бюджет.

За новою формулою фінансування вишів будуть враховувати показник масштабу. Університети, у яких навчається менше 1000 студентів, будуть отримувати менше, а ті, де три, п’ять і десять тисяч студентів – навпаки отримуватимуть більше. Це має стимулювати заклади вищої освіти об’єднуватись, адже в Україні їх забагато.

«Я думаю, що розмір ніколи не повинен корелюватися з якістю. Нам треба домогтися зменшення кількості навіть не закладів вищої освіти, а суб’єктів, які надають послуги вищій освіті», – говорить Сергій Квіт

До таких суб’єктів відносяться різноманітні утворення, філіали, які надають послуги дуже низької якості. Через це потрібен не тільки ефективний розподіл коштів, а й щоб ті кошти, які потрапляють у вищу освіту (в тому числі через приватні джерела фінансування), не «розмазувалися» по цій великій кількості закладів.

«Я не згодний, що хороший університет – це той, який великий. Я професор Києво-Могилянської академії, і не вважаю, що наш університет гірший, ніж багато університетів, які мають великі розміри. Але тут ще треба працювати над цією формулою, її треба вдосконалювати звичайно», –  зазначає очільник НАЗЯВО.

 

Поруч з тим треба висувати закладам формальні вимоги, і тут багато стосується діяльності Національного агентства. Розповідає, що за допомогою формальних вимог у Грузії позбулися багатьох вишів, які «були відкриті в кількакімнатних квартирах», але в Україні ситуація складніша. Адже НАЗЯВО позиціонує себе як партнер університетів, який надає послуги, радить, підштовхує до змін внутрішньої культури. Тому перед агентством стоїть більше завдань і габарити роботи набагато більші. Але все одно в основі до цього всього – повага до університетської автономії. Разом з тим, якщо йдеться про якісь відверто неякісні шахрайські проєкти, продаж дипломів, обман батьків абітурієнтів і цілого суспільства, тоді звичайно буде застосований інший підхід.

 «Нам треба говорити не скільки університетів, а скільки суб’єктів надають ці послуги. І у нас їх дійсно забагато за рахунок неякісних філій в першу чергу. Ця формула також неідеальна з точки зору того, що ми маємо враховувати індустрії на національному рівні. Наприклад, якщо у нас на півдні України є Херсон, Миколаїв, Маріуполь, є якісь морські університети пов’язані з морем – вони нам потрібні, тому що економіка цього вимагає. І вони завідома можуть бути слабшими в академічному сенсі, ніж Харківський чи Київський університети», – пояснює Сергій Квіт.

Ще одним з показників фінансування університету є регіональний коефіцієнт.  У попередні роки через відтік абітурієнтів у великі міста регіональні заклади вищої освіти втрачали студентів та не мали ресурсів для розвитку.

«Я не буду називати конкретно вузи, але наприклад, якщо колишня регіональна філія одного з хороших університетів на західній Україні одержує вдвічі більше доданої вартості університету, від імені якого вони виступали, – це неправильно», – говорить очільник.

Разом з тим зазначає, що в цій ситуації є університети, які раніше були в тіні, але які є надзвичайно сильними, і які треба показувати в приклад, і саме одним з наслідків реалізації цього закону буде вихід на перший план певних регіональних університетів.

Повне інтерв’ю дивіться за посиланням.

Події та оголошення


червня
22
Конференція трудового колективу ЧНУ імені Петра Могили

22 червня 2020 року о 15:00 в актовій залі ЧНУ імені Петра Могили відбудеться конференція трудового колективу Порядок денний: 1. Затвердження нової редакції Статуту ЧНУ імені Петра Могили 2. Затвердження Стратегічного плану розвитку ЧНУ імені Петра Могили на період 2019-2024 …

Набір на безкоштовне семестрове стажування в Поморській Академії (Слупськ, Польща)

Шановні студенти! Оголошується набір на безкоштовне семестрове стажування в Поморській Академії (Слупськ, Польща) на осінь 2020-2021 н.р. Основні вимоги до учасників: студент/ка ЧНУ ім. Петра Могили 2-3, 5 курс навчання, будь-яка спеціальність знання польської мови (А2 і вище) академічна успішність …

травня
12
До уваги вступників на магістратуру

Увага! Реєстрація на ЄВІ/ЄФВВ (ЗНО для магістрів) з 12.05 – 05.06.2020 року Детальніше тут