Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет про фінансову автономію, філії іноземних вишів в Україні та президентський університет


Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет дав інтерв’ю виданню «Слово і діло», в якому в тому числі розповів про ситуацію з вищою освітою.

Фото: Слово і діло

Оптимізація ЗВО

Міністр зазначає, що оптимізація мережі вишів в Україні, на яку світовий банк виділяє 200 мільйонів доларів, не говорить про те, що будуть «викинуті» студенти або викладачі, але, можливо, це говорить про необхідність прибрати дублюючі функції. Для таких заходів як скорочення кількості вишів – спершу потрібно провести аудит.

До того ж уже два роки в Україні працює формула фінансування закладів вищої освіти, яка спонукає ЗВО об’єктивно ставитися до укрупнення та оптимізації.

«За ці півтора року 8 таких оптимізаційних заходів були вже зроблені – і нічого страшного, ніхто не програв. Усі рухаються, знаходять можливість для вдосконалення», – зазначив Сергій Шкарлет.

Президентський університет

Президентський університет – це майбутній навчальний заклад, ідея якого полягає у створенні освітньо-наукового центру шляхом концентрації кращих матеріальних і людських ресурсів. При цьому заклад планують створювати не шляхом удосконалення набутого досі досвіду вишів, а як абсолютно новий сучасний ЗВО. На його створення потрібно понад 250 мільйонів доларів (7,2 мільярда гривень по курсу).

«Нехай нікого не лякає 7,2 мільярди гривень. Це 7,2 мільярди на два роки, з обладнанням. Але при цьому, вже сьогодні розглядається вже цілий перелік інвесторів з різних країн, в тому числі і зі Сполучених Штатів Америки», – розповідає міністр.

За його словами, неможливо створити Гарвард і Оксфорд у рамках того законодавства і тієї системи із забезпечення та функціонування вищої освіти в Україні, яка зараз працює. Але Президентський університет стане можливістю на прикладі одного закладу показати, яким чином розвиватиметься далі система вищої освіти. Тобто наразі не всі керівники та заклади освіти хочуть втрачати комфортне середовище перебування в тому чи іншому стані. Але якщо показати суспільству, що можливий новий вектор розвитку, тоді саме суспільство, – і самі студенти, і батьки тих студентів,– будуть підштовхувати до тих змін, які мають відбутися.

 

Потенційні інвестори вже зверталися, щоб брати участь у співфінансуванні президентського університету. Так, деякі з них готові долучитися і до зведення будівлі, і до придбання обладнання. Це інвестори у частині біо- та нанотехнологій, а також аерокосмічних технологій.

Серйозні інвестори, в тому числі представники української діаспори у США, в Канаді, висловили бажання долучитися у вигляді державно-приватного партнерства. Міністр пояснює це тим, що закладені дуже прийнятні для закордонних інвесторів і бізнесу умови. Наприклад, коли результати здобутків і напрацювань тих самих студентів і викладачів можуть бути комерціалізовані і можуть на правах роялті повертатися у вигляді прибутку, що є звичною світовою практикою.

Філії іноземних вишів в Україні

У квітні Міносвіти заявив, що уряд затвердив необхідну постанову і тепер найкращі іноземні виші зможуть відкривати філії в Україні. Уже з такою пропозицією звертався Арізонський університет, університет Зігмунда Фройда (медичний університет австрійський з Відня). Поки реально в міністерстві ще немає жодної заявки на отримання такої ліцензії, але принаймні перші перемовини вже ведуться.

Фінансова автономія

Уряд планував забезпечити фінансову автономію закладів вищої освіти, але досі відповідний законопроект не внесено до парламенту. Міністр зазначає, що питання досить складне, адже для створення фінансової автономії треба з державного бюджету забрати спецфонд, який є в закладі вищої освіти, а це ґрунтовна серйозна сума. На сьогодні вже йдуть конструктивні консультації з профільним комітетом Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій, з Мінфіном, але не так швидко, як хотілося б.

Також нагадує, що існує формула фінансування закладів вищої освіти, яка дозволяє уже сьогодні мати часткову фінансову автономію, а також спонукаючі елементи до саморозвитку, в тому числі в питанні фінансової автономії. До них належать укрупнення, формування наскрізних освітніх програм, долучення стейкхолдерів і майбутнє працевлаштування випускників.