Людмила Опанасенко, координаторка проєкту «Мотиваційні тренінги для школярів», про сутність, складність та найбільші досягнення проєкту


З 15 листопада до 14 грудня 2021 року викладачі ЧНУ імені Петра Могили проводили інтерактивні заняття з учнями шкіл нашого міста. Така діяльність визначена проєктом миколаївського активіста Євгенія Королькова в межах програми «Громадський бюджет міста Миколаєва».

Координатором проєкту в ЧНУ імені Петра Могили є Навчально-науковий центр соціально-психологічної підтримки, професійного розвитку та сприяння працевлаштуванню.

Людмила Опанасенко, керівниця  цього центру, про участь Могилянки в проєкті «Мотиваційні тренінги для школярів»:

  • Із Вашого попереднього інтерв’ю відомо, що лекції для школярів мали 4 основних теми: «Чи є життя без лихослів’я», «Булінг», «Медіаграмотність» і «Знайти себе». Сформулюйте 1-2 реченням сутність кожної теми. Хто саме з викладачів університету проводив ці теми?

   Напрям «Чи є життя без лихослів’я» – для нас як для фахівців головним завданням є пояснення учням, що слова, які вони вживають у спілкуванні один з одним, можна цілком легко замінити, а значить виражати свої емоції та почуття без приниження гідності іншої людини, без зниження рівня культури спілкування у взаємовідносинах з іншими. Ми намагалися збагатити їх словниковий запас простими словами, що виражають емоції, але без лихослів’я.

«Булінг». Для нас дуже важливо, щоб наша молодь максимально толерантно та гуманно ставилася один до одного, чітко розмежовувала поняття конфліктної ситуації та булінгу. Сьогодні часто плутаються ці поняття. Крім того, особливо важливо, щоб діти могли адекватно реагувати на випадки булінгу та могли себе захистити, щоб зменшити кількість спостерігачів (спостерігач – це така хитка позиція, яка може перейти в кривдника як особистість, або в жертву), які можуть провокувати продовженню булінгових ситуацій.

Медіаграмотність викликала особливий інтерес у школярів, адже сьогодні сучасна учнівська молодь проводить багато часу в соціальних мережах, інтернет-просторі, користується засобами масової інформації, тому суттєвим є її змога відрізняти фейкові новини, некоректні пости від тих інформаційних джерел, до яких варто прислухатися. Наші учасники дійсно захопилися цією тематикою, оскільки навіть серед сучасних учнів дуже багато такої категорії підлітків, як блогери.

Напрям «Знайди себе» є особливою категорією занять, що спрямовані на пошук себе у сфері професій. Наразі у світі існує понад 12 тисяч спеціальностей. Важливо, щоб людина визначилась свідомо, із якою професією вона хоче пов’язати своє життя. Ми підказували школярам, як правильно обирати свій професійний шлях, як його вибудовувати, тобто це мало характер кар’єрного консультування.

До проведення лекцій долучилась майже у всьому складі кафедра української філології та міжкультурної комунікації факультету філології ЧНУ імені Петра Могили, кафедра прикладної психології (Буй Дарія, Дрозд Олена, Деркач Анна, Опанасенко Людмила). Також ми запросили фахівчиню з міжнародного відділу Могилянки Яну Гаргаун та Юлію Ткач, викладачку Навчально-наукового інституту післядипломної освіти (чинна  журналістка, яка працює на ТРК «НИС-ТВ»).

  • Який характер несли ці заняття?

Це були інтерактивні лекції по 48 годин із кожного напрямку та окремо 6 годин тренінгових зустрічей, на які ми запрошували учнів із різних шкіл. Тренінгові заняття були організовані, щоб кожен учасник заходу міг бути рівним до іншого. Учні, які пройшли ці тренінги, повернулися до свого навчального закладу та організовували там інформаційну кампанію. Крім того, усі учасники отримали відповідні сертифікати про участь у визначених заняттях, а також невеликі подарунки від ЧНУ імені Петра Могили.

  • У чому найбільша складність таких заходів?

 Ми мали надто мало часу для організації занять. Найбільша складність – «достукатися» до учнів, які не прагнуть нічого змінювати, залишаються пасивними у своєму житті. Нашою головною метою було перетворити їхню позицію на активну, щоб вони не залишалися осторонь негативних соціальних явищ, зрозуміли те, що виступають також творцями суспільства, історії та подій. Корисним це стало й для педагогів, які були присутніми на наших заняттях, адже вони також іноді використовують не зовсім демократичні засоби та методи впливу. Важливо, щоб і вони себе відчули на місці учнів.

  • Чи вийшло у Вас досягти кінцевої мети проєкту – активізувати найзацікавленіших учнів? Чи є розуміння, як саме вони використають отримані знання? Можливо, хтось із дітей ділився з Вами своїми намірами.

11 грудня 2021 року в ЧНУ імені Петра Могили ми проводили тренінгові заняття для зацікавлених школярів. Можу сказати, що до нас добровільно завітала велика кількість школярів для участі у тренінгах за умови «рівний рівному». Були різні ситуації впродовж наших лекцій, ми зустрічалися зі сльозами, печальними історіями, коли діти ділилися ситуаціями булінгу, а батьки вважали це тимчасовим та несерйозним явищем, яке слід перетерпіти.

Заняття з медіаграмотності породжували створення нових відеоматеріалів. Наприклад, сьогодні один з учасників наших лекцій зв’язувався з нами, позиціонуючи себе як блогера та запрошуючи переглянути його нові роботи в мережі. Загалом діти відгукнулися, у кожному з них є потенціал, глибина мислення та творча таємниця, яку, на жаль, не кожен може побачити.

  • Яку кількість шкіл/учнів було охоплено проєктом?

Кожен напрям лекцій мав охопити 1200 осіб. Тренінги з кожної тематики містили 30 осіб. Бували випадки, коли одні учні відвідували декілька секцій, тому не можемо говорити про чітку загальну цифру. Тренінги проводилися в нашому університеті, у Миколаївській гімназії № 3, Миколаївській загальноосвітній школі № 16 та Миколаївському фаховому коледжі фізичної культури.

 

  • Наскільки актуальними є теми лекцій для сьогоднішніх школярів? Чи вимагає таких занять наш сучасний світ?

Безумовно, такі лекції є нагальними. Не зайвими будуть заняття з теми спілкування та взаємостосунків для молодшої категорії учнів, зокрема школярів 5 – 6 класів. Наприклад, викладачі-філологи стикнулися з ситуаціями, коли вчителі просили про проведення занять, присвячених негативному вживанню лихослів’я, для саме п’яти  – семикласників. Варто вказати, що для учнів стала особливо корисною співпраця не лише зі шкільними психологами та вчителями, а й науковцями університету.

  • Як Ви вважаєте: цих занять достатньо для того, щоб учні середньої школи змінили своє життя на краще?

Не можемо запевнити, що, послухавши інтерактивну лекцію та залучившись до активних комунікацій, підліток одразу змінить свій внутрішній світ. Проте така ситуація допомогла змінити бачення на певні соціальні проблеми.

Розмову вела Анна Синякова, Медіацентр ЧНУ імені Петра Могили

Фото надані координатором проєкту «Мотиваційні тренінги для школярів».