БРОНЯ СРІБНОГО ПРИЗЕРА: ЧОМУ МИ БОЇМОСЯ БУТИ ПЕРШИМИ


21 січня 2026 року під керівництвом голови Ради молодих учених Чорноморського національного університету імені Петра Могили, докторки психологічних наук, професорки Лисенкової Ірини Петрівни відбулася зустріч, присвячена одній із найскладніших та найактуальніших тем особистісного зростання: «Броня срібного призера: чому ми боїмося бути першими?».

Це заняття продемонструвало надзвичайно позитивну динаміку в групі: слухачі стали значно активнішими, ніж минулого разу. Помітно знялася первинна напруга, учасники стали сміливішими у своїх висловлюваннях та менше боялися висловлювати власну думку. Атмосфера відкритості дозволила кожному дослідити свої внутрішні бар’єри без остраху критики.

Зустріч розпочалася з емоційного налаштування через візуальні образи природи. Учасникам було запропоновано обрати картину, яка найбільше резонує з їхнім поточним станом. Розшифровка контексту вибору – від інтелектуальних «Гір» до потреби у внутрішній тиші «Озера» – допомогла кожному зазирнути за лаштунки своєї «психологічної броні» та налаштуватися на роботу з власними станами.

Теоретична частина заняття розкрила феномен «комплексу другого місця» як специфічну стратегію захисту. Ми обговорили, чому роль вічного «срібного призера» часто здається безпечнішою за лідерство: це спосіб уникати надмірної відповідальності та раціоналізувати власні кроки назад. Учасники дійшли висновку, що така «броня» хоч і захищає від болю можливої поразки, водночас стає перешкодою для реалізації справжнього потенціалу.

Слухачі ознайомилися з професійними «ключами» психотерапії для подолання страху успіху. Було розглянуто такі техніки, як гештальт-метод «Порожнього стільця», робота з тілесним панциром, парадоксальна інтенція та метод фокусінгу. Це озброїло учасників практичними знаннями про те, як можна трансформувати внутрішній спротив у конструктивну енергію для досягнення цілей.

Заняття традиційно завершилося вправою «Континуум усвідомлення». Кожен учасник мав змогу чесно визнати: «Зараз я усвідомлюю…», що допомогло інтегрувати отримані знання в особистий досвід.

Дана зустріч підтвердила: коли зникає страх говорити, починається справжній розвиток. Дякуємо всім за активність та сміливість бути справжніми!