«Вороги» дистанційної освіти: думка професора

Проблематику дистанційної освіти в Україні обговорювали багато спеціалістів та фахівців. Більшість думок збіглося навколо того, що сучасна освіта потерпає від дистанційного формату навчання.

Декан факультету навчальної освіти та філології Харківської гуманітарно-педагогічної академії Інна Ящук описала свою думку освітньому форуму ОСВІТА.UA, де зазначає:

«Для багатьох українців зміна сучасної шкільної освіти на дистанційну стала очевидним фактом і більшість сприймає це відверто вороже. Але таке сприйняття найперше базується на одному з найсильніших відчуттів людини – страху невідомого. Адже насправді переважна більшість громадян виступають не проти майбутньої дистанційної освіти. Натомість справжні негативні фактори, здатні звести нанівець усі перспективні задуми, криються дещо у інших обставинах».

Пані Інна розглядає дистанційне навчання, яке проводилося протягом останніх місяців, як вимушений захід й перші, частково дієві, а частково й хибні спроби оперативно відреагувати на виклик світової пандемії. За її ідеєю, є декілька «ворогів» дистанційної освіти. Серед них:

1. «Стереотипи, що постійно намагаються вкласти майбутній освітній процес у рамки того, що ми маємо зараз. Тобто банальний грубий перенос занять із класів в онлайн, подача матеріалу та суворий контроль його засвоєння – це зовсім не дистанційна освіта».

   Тобто стимулювання освітнього процесу, який відбувається через спілкування, роз’яснення та порозуміння дитини із вчителем, відсутнє. Проблема в тому, що багато вчителів достеменно не знали, за якими методиками проводити заняття, адже між очними та уроками онлайн – колосальна різниця. Саме тому в багатьох випадках подача матеріалу могла мати вигляд «скинутого» посилання на відео в YouTube чи статтю сумнівного змісту в обмін на фото написаного в зошиті домашнього завдання з подальшим виставленням якоїсь примарної оцінки у віртуальний щоденник. Так якраз оце, що обурювало тисячі батьків, категорично не дистанційна освіта, вказує пані Ірина.

2. Тимчасова відсутність єдиної сертифікованої платформи для навчання та методологічного підґрунтя. Viber-чати чи Zoom-конференції не підходять для майбутнього освіти, оскільки просто не призначені для подібних функцій. Пані Ірина переконана, що найближчим часом можна буде побачити пілотні рішення даних проблем, оскільки над їхнім створенням працюють тисячі спеціалістів по всій країні.

3. Обмежений доступ до Інтернету. Станом на кінець минулого року 15% наших громадян взагалі не можуть користуватися глобальною мережею, а мало не в третини населення виникають перебої з трафіком, належною швидкістю та іншими аспектами. Вирішити дану проблему швидко неможливо: надто дорого й технічно складно виконати подібне завдання. За прогнозами Мінцифри, стовідсоткового покриття території нашої держави вдасться досягти лише у найближчі п’ять років. Тому забезпечити виконання Конституційного права кожного на освіту при переході до дистанційної форми навчання вдасться не у повному обсязі.

4. Технологічний процес, що передбачає використання електронної техніки. Дітям доведеться більше часу проводити за екранами комп’ютерів та гаджетів, що прийдуть на зміну живому спілкуванню. У такому випадку потрібно досконало продумати санітарно-гігієнічні аспекти майбутньої дистанційної освіти, зважати на розпорядок занять, коли необхідно давати змогу учням відірватися від мерехтливих екранів.

Підсумовуючи Ірина Ящук говорить про те, що людям притаманно вкрай гостро реагувати на зміни без глибинного осмислення їхніх причин та майбутніх наслідків. Багато людей залишилися невдоволеними освітнім процесом у період карантину, що лишило негативний відбиток й кинуло тінь несприйняття на дистанційну освіту.

«Концепція майбутньої дистанційної освіти ще далека від ідеалу, однак динаміка, з якою вона розвивається, просто вражає в гарному значенні цього слова. Маю надію, що спільними зусиллями відповідальних чиновників та стараннями проактивних спеціалістів-освітян українці вже скоро отримають абсолютно нову освіту. І цілком можливо, що це і будуть ті зміни на краще, про які всі ми так давно мріяли та багато дискутували», – зазначає Ірина Ящук.