Відбулась лекція «4 парадокси Ізраїля» доктора Дмитра Курса


13 березня у читальній залі ЧНУ ім. Петра Могили Перший секретар посольства Держави Ізраїль у Молдові Дмитро Курс розповів про «4 парадокси Ізраїля»

Захід розпочався із вітального слова директора Інституту філології Олександра Пронкевича, який зазначив, що ЧНУ ім. Петра Могили неодноразово святкує День культури Ізраїля. Перший секретар Посольства Держави Ізраїля в Україні Ілона Хальковська запропонувала студентам заповнити анкети, щоб повідомляти про заходи, що буде проводити культурний центр. Зауважила, що у культурному центрі не обмежується лише вивченням івриту, а проводять різні тематичні зустрічі та заняття.

Варто зазначити, що у вересні минулого року Дмитро Курс вже читав лекцію в ЧНУ ім. Петра Могли на тему «Секрети успіхів Ізраїльских студентів». Цього разу обрав іншу тему.

«Незважаючи на те, що сьогодні я розповім про свою країну, ви можете почерпнути для себе нові рішення. Адже ваше покоління врешті-решт будуватиме цю країну», – зазначив Дмитро Курс.

Перед початком лекції Дмитро Курс розповів про прапор Ізраїля, та його символіку. Після цього перший секретар посольства Держави Ізраїль у Молдові розповів про чотири парадокси Ізраїля. Перший парадокс – «Громадянська війна, якої не було». Усі країни під час становлення та формування існуючої влади переживали громадянські війни, однак Ізраїль оминула ця доля, сторони домовились.

Другий парадокс полягає в тому, що Ізраїлю вдалось стати демократичною країною, коли не було для цього умов ні економічних, ні політичних. Третій парадокс – «Розвинена економіка при дефіциті ресурсів». На той час головними ресурсами були мармур та морська сіль, тільки почали видобувати газ. Головним джерелом прибутку були дослідження ізраїльтян.

Четвертий парадокс – «Одне з найбільш розколотих суспільств з високим рівнем згуртованості». На цей час в Ізраїлі існує дев’ять ліній розколу суспільства: міжетнічні, міжконфесійні, внутрішньо етнічні, внутрішньо конфесійні, регіональні, лінгвістичні, політичні, соціально-економічні, та «Старожили»/«Новенькі». Однак це не заважає бути згуртованими.