завідувач кафедри автоматизації і комп’ютерно–інтегрованих технологій
факультету комп’ютерних наук ЧНУ імені Петра Могили,
доктор технічних наук, професор (атестат професора по кафедрі АКІТ), доцент (атестат доцента по кафедрі фізики)
Освіта та професійний шлях, досягнення
В 1975 р. Олександр Миколайович з відзнакою закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут імені Адмірала Макарова, за спеціальністю «Суднові парові і газові турбіни», де достроково закінчив аспірантуру в 1978 році. Ленінський стипендіат. З 1978 по 1997 рр. – доцент кафедри фізики, керівник відділу адаптивних засобів відділення глибоководної техніки МКІ імені адмірала С.О.Макарова, керівник розділів проектів за програмами ДКНТ СРСР «Довговічність і надійність машин і механізмів», «Освоєння світового океану», в тому числі «Уран-1». За комплекс робіт удостоєний першої премії Ленінського Комсомолу України в галузі науки і техніки 1979р., Першої премії Всесоюзного Ленінського комсомолу СРСР 1980 р., Звання Кращий молодий винахідник України 1981 р., Вів наукові дослідження в Единбурзькому університеті (1981-1982 роки). Його розробки «високооборотна пневматична машинка» і «захвати робота» нагороджені медалями ВДНГ СРСР.
Під керівництвом Олександра Миколайовича виконувалися госпрозрахункові роботи за програмою міністерств галузей оборонної промисловості розділ «Робототехніка» 1984-1987 рр. В результаті цих робіт створені і впроваджені очутливлені захвати, оснащені датчиками зусилля, системи позиціонування роботів складання для підприємств авіаційної промисловості. Розроблені, виготовлені і впроваджені датчики тиску, струмовихрові кодові і кінцеві вимикачі робото-технічних комплексів, аналізатори задимленості газів, що відходять з димових труб, товщиноміри лакофарбових покриттів, датчики для автоматизації зварювальних робіт і системи адаптивного мікропроцесорного керування зварювальними роботами при складанні секцій та зварюванні довгих листів.
З 1987 по 1995 рр. Олександр Миколайович очолював відділ «Адаптивних засобів» відділення глибоководної техніки. У ці роки досліджувалися фізичні властивості магніто-рідинних композицій , створювалися ущільнення для турбонасосів , виконувалися роботи по проекту «Уран -1», розроблялися і випробовувалися : ущільнення обертових валів глибоководної техніки; маніпулятор підводного апарата з системою управління для підйому чорної скриньки та відбору проб ґрунту для глибин до 6500 метрів. Ці пристрої пройшли випробування в барокамері ЦНДІ Крилова при тисках в 750 атмосфер, після чого вони були встановлені у складі підводного комплексу на дослідному судні «Саяни» де проходили морські випробування в ході виконання спеціальних підводних робіт. Брав участь у роботах по створенню підводного апарату «Скарус-1», де під його керівництвом розроблені та встановлені магніто-рідинні ущільнення обертових валів маршових рушіїв та приводів, системи управління поворотними насадками, креном і диферентом підводного апарату разом з комплексом датчиків кутових положень, крену, диференту і тиску.
У 1997-1999 рр. – декан факультету комп’ютерних наук МФ НаУКМА. У 1999-2004 рр.– проректор з навчальної роботи та виховної роботи. При спільному керівництві з професором Вашингтонського університету В.Г.Смітом, колективом співробітників створюються технології аналізу складу речовин, за підтримки фонду цивільних досліджень США, а також способи і прилади діагностики профілактики та лікування хвороб хребта, суглобів і серцево-судинної системи. З 2003 р. – завідувач кафедри медичних приладів і систем.
У 2005 р. отримано гранд «Програмне забезпечення для управління системами». Це дослідження було зроблено за підтримки Американського фонду цивільних досліджень і розвитку.
В 2011 р. вийшла в друк монографія «Рекурентна апроксимація у задачах моделювання та проектування», в якій подано обґрунтування точності, збіжності та проведено порівняльний аналіз методу рекурентної апроксимації, за допомогою якого розв’язуються задачі моделювання АСУТП, моделюються динамічні об’єкти та сформовані методи аналізу і синтезу систем керування, у тому числі у глибоководній техніці.
За сприяння Олександра Миколайовича в ЧНУ імені Петра Могили розроблено та запатентовано сучасні прилади фізіотерапії, створено сучасну лабораторію, проводяться дослідження, результати яких передбачено включити при викладанні таких дисциплін для спеціалістів, як: «Реабілітаційні технології», «Лікувальний масаж», «Фізична реабілітація при конкретних захворюваннях» та «Побудова програм з фізичної реабілітації».
Олександр Миколайович автор понад 160 наукових робіт, 20 з яких внесено до науково метричних баз даних Scopus та Web of Science і посібників, у тому числі і з грифом МОН України; опублікував дві монографії у тому числі англійською мовою у Данії; 16 авторських свідоцтв СРСР, 6 патентів України та 9 патентів на корисну модель України.
З червня 2019 року Трунова Олександра Миколайовича призначено експертом секції Приладобудування Наукової ради Міністерства освіти і науки України.
(0512) 55-15-39
