Російсько-українська війна стала для Європи не лише воєнно-політичним шоком, а й подією цивілізаційного масштабу. Після 24 лютого 2022 року європейці були змушені переосмислити власне уявлення про мир, безпеку, свободу та роль Європи у світі. Якщо раніше для значної частини суспільств ЄС війна сприймалася як щось периферійне або винесене за межі європейського простору, то повномасштабне вторгнення Росії в Україну повернуло війну в центр європейської історичної свідомості. Саме тому в березні 2022 року ЄС схвалив Strategic Compass як новий орієнтир безпекової та оборонної політики, прямо пов’язавши це з “поверненням війни в Європу”.
У цьому контексті колективна ідентичність європейців почала формуватися не лише навколо ідеї економічного добробуту, прав людини та інтеграції, а й навколо усвідомлення спільної вразливості та спільної відповідальності за захист європейського простору. Війна показала, що Європа існує не просто як ринок чи політичний союз, а як спільнота цінностей, яка повинна бути здатною до самозахисту.
Ще один важливий вимір переосмислення — це трансформація самого поняття “європейськість”. Україна, яка бореться за свободу, державність і право належати до європейського політичного та ціннісного простору, фактично змусила ЄС по-новому подивитися на межі Європи. Надання Україні статусу країни-кандидата 23 червня 2022 року стало не лише політичним рішенням, а й символічним актом визнання того, що європейська ідентичність визначається не тільки географією, а й політичним вибором, цінностями та готовністю їх відстоювати.
Отже, російсько-українська війна стала пусковим механізмом для глибокого внутрішнього перегляду сенсів європейського проєкту. Європейці дедалі частіше осмислюють ЄС як простір не лише миру, а й відповідальності, не лише добробуту, а й стратегічної витривалості, не лише цінностей, а й здатності ці цінності захищати. У цьому сенсі війна в Україні стала тестом на зрілість європейської спільноти.
Відеолекція до теми:
https://youtu.be/56hO3YY9Pwo?is=4hWZM4rTHjHVKGYE!
