Два рятівники, яких ніхто не просив про порятунок. Два диктатори, які пропагували ідеологію нерівності націй. Дві людини, у яких руки по лікоть в крові, які прагнуть миру через насилля та війну.
Гітлер і Путін, вчитель та учень, диктатор та терорист – слова, які влучно описують лідерів держав, що назавжди залишаться у світовій історії.
Пропонуємо ознайомитися з власним дослідженням, чи дійсно Путін бере приклад з Гітлера.
Очолюючи держави, німецький канцлер та теперішній російський президент руйнували демократичні погляди суспільства різними способами. Вони були осторонь, коли відбувалися загадкові смерті радикальних опозиціонерів та коли виховували народ на власну манір із забороною висловлювати власні думки.
Німці, як і росіяни, не змогли пройти шлях до демократичної країни. Вони так і не зрозуміли, що демократія – це важка й терниста путь, через фінансові та політичні кризи, через злети і падіння, через прийняття нових норм та законів. Їм простіше було слухатись та виконувати.
Курс на демократичний розвиток змінився на фактичну диктатуру з підставною опозицією, проплаченими депутатами та народом цінностями, які нав’язала пропаганда Кремля та Третього рейху.
Це не про збіг обставин та циклічність історії, це про стратегічно побудований план, до якого належать не тільки промови на засіданнях, а й деякі штучно створені події та ситуації.
Так, Україну очолив Віктор Янукович – стрімко розвивалася влада олігархів та пропагування ідеї вступу до «Таможенного союзу». Свого часу Гітлер вправно руйнував демократію та єдність у кожній європейській країні, налаштовував людей проти влади, впливав на масові сутички та роздробленість інтересів.
Усі дії Гітлера і Путіна виважені та чіткі маніпуляції свідомістю людей. Тут йдеться про налагоджену комунікацію та вплив на суспільство з метою нав’язування ідей та поглядів, які вигідні владі.
Наприклад, у 1935 Гітлер каже :
“Націонал-соціалістична Німеччина не хоче війни, тому що прекрасно розуміє: в будь-якій війні гине цвіт нації. Ми й гадки не маємо завойовувати інші народи. Німеччині потрібен мир, вона прагне його. Урочисто визнаємо кордони Франції і відмовляємось від претензій! Обіцяємо не втручатися у внутрішні справи Австрії чи приєднувати її!”
А ця промова в 2014 році доноситься з кожного телеефіру:
“Любі друзі, не вірте тим, хто лякає вас Росією. Тим, хто кричить, що за Кримом настане черга інших регіонів. Росія не хоче поділу України, нам це не потрібно”.
В обох випадках промови не мають нічого спільного з реальністю, бо план окупації Австрії та Чехословаччини, Криму та Донбасу вже набуває чинності.
Але головне – це довіра такого народу як німці та росіяни, якщо лідер сказав, що весь світ хотів знищити їхню націю, отже так і є.
“ … аби цього не сталось, ми розробили план з демілітаризації та денацифікації сусідньої країни”
Політолог Наталя Пелагеша у своїй статті Путін украв промову Геббельса ”Про тотальну війну” зазначає, що Путін говорить мовою нацистів, краде їхні промови, дає такі самі злочинні накази вбивати людей, які давав Гітлер.
Провівши історичну паралель між канцлером Німеччини та президентом росії, можна зробити висновок, що російська влада вирішила діяти за схемою, яка успішно втілилася майже 80 років тому.
Та все ж таки у кожному плані є свої слабкі місця та прогалини, які несуть за собою низку масштабних поразок, і нарешті – програш.
Катерина Діська,
Студентка 448з групи ЧНУ імені Петра Могили
