Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак дав відповіді на запитання про вищу освіту та розповів, які зміни можуть відбутися в найближчому майбутньому. Інтерв’ю опубліковано освітнім порталом ОСВІТА.UA
Як змінились умови вступу до вишів?
Несуттєво, але змінились. Відтепер університети можуть до правил прийому додати мотиваційний лист. Для абітурієнта це означатиме можливість отримати додатково від 0 до 1 відсотка конкурсного балу. Бажано було би брати участь в міжнародних олімпіадах, бо перемоги там стануть у нагоді під час вступу.
Також ми збільшуємо «вагу» творчих конкурсів при вступі. А ще – навіть «бюджетники» тепер укладатимуть договори з закладом освіти. Таким чином ми зможемо деталізувати права та обов’язки вступника і закладу вищої освіти.
За новим законом ректорів перетворять на справжніх менеджерів і вимірюватимуть їхні KРІ?
У нас тепер будуть дуже чіткі критерії оцінки роботи ректорів. З усіма керівниками вишів, яких обиратимуть на посади, підписуватимуть контракти. Там буде прописано ключові показники ефективності (Key Performance Indicators – KРІ), термін їхнього виконання та механізми перевірки.
Це означатиме, що вони матимуть більше стимулів ставати ефективними менеджерами у своїх закладах та покращувати якість програм і вищої освіти загалом.
Ефективність ректора дозволить отримати краще фінансування університету?
Частково так. Обсяг фінансування вишу розраховуватиметься за декількома показниками. Це масштаб університету, контингент, регіональний коефіцієнт (дає додаткове фінансування університетам, що знаходяться поза Києвом), позиції у міжнародних рейтингах, обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів.
З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, які МОН відстежуватиме через онлайн-систему. Тож відтепер більше фінансування отримують ті заклади вищої освіти, які мають кращі результати своєї діяльності. В найближчих планах – запровадження в університетах фінансової автономії.
Логічно запитати про наших науковців. Як їм сьогодні сприяє держава? Та чи зможуть вони своєю діяльністю допомогти у боротьбі з COVID-19?
Нам конче необхідно створити в Україні такі умови, щоб наші вчені могли проводити дослідження світового рівня на рідній землі. Що для цього потрібно? Суттєво зменшити бюрократичні перепони для них. І ми вже зробили багато. Скасували обов’язкове погодження міжнародних відряджень з МОН, заборону на збільшення штату працівників у вишах та наукових установах, спростили процедуру використання прекурсорів для навчання і досліджень у закладах освіти та наукових установах. Забезпечили доступ до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science для всіх державних та комунальних вишів.
Щодо COVID-19 – наші науковці мають високий рівень і дійсно можуть допомогти. Цього року ми повноцінно запускаємо Національний фонд досліджень, всі підготовчі процедури вже завершено. У травні фонд оголосив перші два конкурси наукових проєктів, і один з них – щодо боротьби з COVID-19: «Наука для безпеки людини та суспільства». Бюджет такого пулу грантів – 100 млн грн.
Коли відчуємо результати освітньої реформи?
Ми зробили перші важливі кроки, але попереду багато роботи. Галузь освіти і науки постійно потрібно рухати, драйвити і оновлювати відповідно до того, як змінюється світ.
Реформа освіти – це не один рік, а поступові зміни, які відбуватимуться впродовж років. Наприклад, якість освіти тих учнів, які навчаються вже за принципами НУШ (нова українська школа), ми зможемо побачити на ринку праці лише за 10-15 років.
Але я абсолютно переконаний: зміна та розвиток мають бути комплексними – від якісної дошкільної до професійної та вищої освіти, яка відповідає потребам сучасного світу та ринку праці.
