Пріоритетами Болонського процесу до 2030 року мають стати збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти

Болонський процес – це міжурядова співпраця з реформування систем вищої освіти країн-членів Європейського простору вищої освіти (ВО). Країни-учасниці Болонського процесу (наразі 48 країн) мають визначитися з пріоритетами на найближчі 10 років. Серед ключових – збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти у досягненні Цілей сталого розвитку.

Як повідомляє МОН, саме про це йшла мова на засіданні Групи супроводу Болонського процесу 4 березня 2020 року, в Києві.

За словами заступника Міністра освіти та науки Єгора Стадного, Україна, приєднавшись до Болонського процесу ще в 2005 році, взяла на себе зобов’язання реформувати систему ВО відповідно до європейських стандартів та цінностей.

“Було поставлено за мету створити справжню “Європу знань”, яка забезпечує своїх громадян якісною освітою, створює рівні умови для її отримання, заохочує до взаємовигідної співпраці і, що не менш важливо, визнає роль освіти у розвитку сучасної демократії та збереженні миру. За ці роки Болонський процес досяг вагомих результатів завдяки сумлінній роботі кожного з його учасників. І Україна готова надалі бути надійним партнером та брати активну участь у реформуванні систем вищої освіти Європейського простору вищої освіти”, – повідомив Єгор Стадний, відкриваючи засідання.

Під час заходу учасники обговорили впровадження та прогрес реформ вищої освіти в країнах Болонського процесу, а також подальшу співпрацю до 2030 року. Серед найважливіших завдань:

• забезпечення взаємодії між країнами-учасницями Болонського процесу для досягнення Цілей сталого розвитку;
• забезпечення верховенства міжнародного права та запобігання будь-яким формам обмеження академічної автономії та інституційного врядування закладів вищої освіти;
• рівномірне виконання Болонських зобов’язань всіма країнами-учасниками;
• рівні можливості для розвитку національних систем вищої освіти в країнах Болонського процесу;
• збалансований розвиток академічної мобільності держав-учасниць;
• впровадження сучасних цифрових рішень в Європейському просторі вищої освіти.

Єгор Стадний підкреслив, що Україна вперше співголовує в Болонському процесі та приймає засідання Групи супроводу. Подальший крок у цьому напрямку – підготовка до Римського Комюніке Міністрів Європейського простору вищої освіти, яке відбудеться 23-25 червня 2020 року у Римі.

Участь у заході взяли країни-учасниці Європейського простору вищої освіти, консультативні члени та партнери Болонського процесу – Європейська Комісія (European Commission), Рада Європи (Council of Europe), ЮНЕСКО (UNESCO), Європейська мережа освітньої інформації (Eurydice), Європейський реєстр із забезпечення якості вищої освіти (EQAR), Європейська асоціація університетів (EUA), Європейська асоціація закладів вищої освіти (EURASHE), Європейська рада аспірантів та молодих учених (Eurodoc), Європейська асоціація студентів (ESU), Євростудент (Eurostudent).