18 грудня Рада внесла деякі зміни стосовно вищої освіти, які торкнуться студентів та випускників вже цього року. Міністр освіти та науки Ганна Новосад в інтерв’ю Укрінформу пояснила деякі з них.
Однією з новацій є те, що у разі виявлення плагіату в дипломі, рішення про присудження ступеня освіти може бути скасоване. Це буде мотивувати випускників краще пильнувати – чи не порушують вони норми академічної доброчесності. У свою чергу університети мають дати студентам розуміння – що таке академічна доброчесність і як правильно працювати з підготовкою дослідницької роботи, бакалаврської чи магістерської, щоб там не було плагіату різних типів. Міністерка не виключає ситуацій, коли людина захистила диплом, а через кілька років її можуть диплому позбавити, якщо виявиться, що він списаний. Але при цьому наголошує, що відповідальність лежить і на випускнику, який мав розуміти, що це матиме певні наслідки.
Тепер студенти і контрактної, і бюджетної форми укладатимуть договір із закладом вищої освіти. Мова йде про договір із визначеним переліком прав та обов’язків сторін. Мета такого нововведення – аби кожен, хто розпочинає процес взаємин університет-студент, розумів свої права й свої обов’язки.
Як приклад, Ганна Новосад наводить ситуацію, яка стосується в першу чергу іноземних студентів, – визнання їхніх дипломів про попередню освіту в першому семестрі навчання.
«Це не робиться, потім доходить до кінця навчання – і ми розуміємо, що диплом про попередню освіту є не валідним, бо він або сфальсифікований, або його взагалі немає. І що робити? І хто винен? Студент, бо він мав якось сам про це подумати? Чи університет, який мав йому про це сказати? А в крайньому випадку – Міністерство, бо воно створило таку систему, коли немає відповідальності, ніхто не знає про свої права та обов’язки, і ми не можемо видати диплом студенту, який провчився в нас у країні 6 років», – зазначає пані Новосад.
Уже на законодавчому рівні встановлено Єдиний вступний іспит (ЄВІ) у магістратуру. Так, на наступний рік перелік тих спеціальностей, при вступі на які в магістратуру будуть складати Єдиний вступний іспит з іноземної мови, значно розшириться. Цей іспит охоплюватиме майже всі галузі знань, окрім педагогічної галузі, музичного мистецтва, аграрних наук, воєнних наук, нацбезпеки, безпеки держкордону. Також не будуть здавати ЄВІ ті, хто вступає на магістратуру в галузі охорони здоров’я на основі повної загальної середньої освіти. Проводити його буде УЦОЯО за технологіями ЗНО.
У законі є норма про статус «національний» та «дослідницький», який надають вишам. Це в тому числі впливатиме і на фінансування. Загалом, базове фінансування розподілятиметься за результатами державної атестації, але пані Новосад припускає, що тим університетам, які є дослідницькими, буде легше отримати категорію «А» за результатами державної атестації й претендувати на більшу частку базового фінансування.
«Оскільки новий механізм фінансування вишів ми починаємо з 1 січня, якщо схвалимо на уряді новий підхід до фінансування закладів вищої освіти, в межах якого гроші розподілятимуться за показниками якості, то такого критерію як «національний» – не буде. Тому це не впливатиме на обсяг бюджетних коштів, який отримають університети», – додала Ганна Новосад.
Також міністерка назвала критерії, за якими буде визначатися якість освіти у вишах. За її словами, кожен із показників, які МОН пропонуємо впровадити, стимулює певну поведінку університетів.
«Це не швидкий процес, але це той процес, який мав розпочатися давно, і на мою думку, – це буде одним із наших найбільших досягнень як міністерства, якщо ми зробимо це», – говорить Новосад.
«Мені здається, ніхто не може заперечити, що у нас надзвичайно багато маленьких університетів, які часто навіть у межах одного невеликого міста борються за абітурієнтів і мають великий недобір. І їм би об’єднатися, але вони не хочуть. Ми хочемо все-таки дати їм такий природний поштовх це зробити. А тому – чим більший заклад, тим більше буде грошей», – каже Новосад.
У 2020 році ЗВО отримають 80% від того фінансування, яке вони отримували в 2019 році. Це робиться для стабільності, плавності переходу. Таким чином будуть розподілені 12 млрд, які йдуть на вищу освіту. Загалом на вищу освіту в бюджеті передбачено понад 16 млрд грн. І ще 4 млрд грн будуть розподілені за показниками якості. І це відношення – 80 на 20 – з роками буде зростати.
