Якщо слово «туризм» асоціюється у вас лише з відпочинком, то час дізнатися, що це не тільки пікніки або відвідування визначних місць, а й змагання. Старший викладач кафедри психології ЧНУ ім. Петра Могили Ніна Шилова є тренером туристичного гуртка. Нам розповіла про те, як поєднує психологію і туризм та про улюблені види відпочинку.
Не навчанням єдиним: викладачі Могилянки про хобі, страви та відпочинок. Ніна Шилова
Як виглядає ваше хобі зараз?
Я займаюсь спортивним туризмом. Він складається з двох видів – походи та туристичні змагання. Тобто це не просто «вийти на пікнік», це категорійний похід, який ми оформляємо документами, допускаємось до сертифікату, це серйозна справа.
Зараз я треную дітей, виховую свою групу. Мої діти вже посідають призові місця на обласних змаганнях. Я є другим тренером нашої збірної Миколаївської області, ми возимо дітей на чемпіонати України. Ось останні три роки ми посідали друге-третє місця. Іноді, беру участь у командних змаганнях. А загалом ми займаємось підготовкою до змагань. За місяць до проведення нам дають умови, тобто набір етапів, з яких будуть складатись змагання. Наприклад, треба подолати на швидкість навісну переправу через ріку або етап скелелазіння. Ну і таких етапів дуже багато.
Мені подобається туризм тим, що там виграє не тільки найсильніший, а й найрозумніший. Дуже багато треба думати. Важлива тактика, треба пам’ятати, що треба робити, кому в команді треба допомогти в чомусь. Спортивне орієнтування – це взагалі вміння перенести знаки з карти на місцевість. І це теж все на швидкість. Також це вміння працювати з мотузками, бухтами (вага однієї десь біля 3-4 кілограмів). І це при тому, що на тобі багато спорядження. Це досить такі великі фізичні навантаження. Тому у нас дуже розумні і витривалі спортсмени.
З чого почалось ваше захоплення цією діяльністю? Чому ви обрали саме це заняття?
Я починала з того, що сама була вихованкою. У туризм я прийшла досить пізно як для спорту, у 10-му класі. У цей час зазвичай люди вже йдуть з гуртків. Нас долучила до цього наш класний керівник, яка сама була туристкою і мала мрію створити свою власну команду. Вона відвела нас, 30 людей, і 7 з нас залишилося в туризмі. Ось троє зі мною досі продовжують займатися туристичною діяльністю.
Чим саме вам подобається це заняття? Що корисного/позитивного приносить у ваше життя?
По-перше, це спорт, він тримає в тонусі не лише тіло, а й голову. По-друге, можна відволіктися після важкого робочого дня, коли ти втомився. Певне переключення, зміна діяльності. Фізичне навантаження трохи розряджає. По-третє, мені подобається те, що це все на природі. Мене дуже сильно заспокоює та гармонізує, коли я знаходжуся на свіжому повітрі, де багато дерев. Ми тренуємося часто в лісі, в парках. Також мені подобається спілкуватися з дітьми. Якось так сталося, що в моїй групі в основному діти з неблагополучних сімей. І тому вони дуже активно біжать на тренування, їм подобається. Оскільки я психолог, ми з ними проводимо певні змішані міні-тренінги, потім тренування, а потім спільне чаювання. У такі моменти відчуваю, що комусь потрібна та корисна цьому суспільству.
Найкращий спосіб відволіктися від роботи і відпочити (окрім хобі)?
Дуже багато способів. Мені подобається рукоділля. Я все шию сама, люблю в’язати. Також подобається ходити гуляти зі своїми друзями, кудись поїхати в інше місто на екскурсію. Або навіть у нас в Миколаєві дуже багато цікавих місць, про які люди навіть не знали. Наприклад, тут поруч одне з таких гарних місць – Бузький Гард. А якщо це вдома, дуже люблю спілкуватися з тваринами. У мене вдома багато різних тварин: кіт, золоті рибки, папуги, морська свинка. А зараз ще хочу собаку завести. Тварини забирають в тебе погану енергетику. Ти приходиш додому суворий, втомлений, погладиш когось – і все минає.
Я дуже люблю готувати, при чому вмію готувати все. Тому що як би я інакше навчила дітей в поході готувати? А в мене 9-річні діти готують супи та каші. Маю багато улюблених страв. Люблю борщ з пампушками з часником та салом.
Активною, вимогливою до себе і до оточуючих. І я дуже емпатійна – це коли ти дуже сильно відчуваєш почуття інших людей.
Цілеспрямованість.
Доброта на першому місці. Я так собі до речі чоловіка обирала. Друге – це чесність. І третє – люди, які небайдужі.
«Дівчата».
Балабанівський ліс. Ми там кожної неділі тренуємось.
Францію, дуже хочу там відвідати Діснейленд.
Офісним працівником. Мені здається, я досить хороший організатор, вмію ефективно займати людей роботою. Тим паче мене не лякає нудна кропітлива робота.