Нещодавно бібліотека ЧНУ імені Петра Могили поповнилася ще 23 новими виданнями серії «Приватна колекція».Особливо хочеться відмітити декілька нових антологій, де укладач намагався бути інформативним, вичерпним та цікавим для читача. «Ломикамінь: антологія українського верлібру» 2018 року видання – це перше систематичне зібрання українського вільного віршу (Vers Libre), яке вміщує твори 222 авторів із різних куточків України та діаспори, починаючи з класики й закінчуючи сьогоденням. Читач має змогу простежити еволюцію виникнення вільного віршу та осягнути всю його багатогранність. «Антологія пізньої латинської поезії. Відлуння золотого віку» – вишуканий переклад майстра Андрія Содомори і присвячена римській поезії доби пізньої античності найкращих поезій Сенеки, Петронія, Марціала, Немесіана та інших.
Паралельно з антологіями «Приватна колекція» поповнилася й іншими оригінальними виданнями.
Класику доби раннього модернізму представляє Михайло Яцків і його збірка малої прози «Чорні крила». Чорні крила – це образ натхнення, творчості, які відривають від буденності й рутинної роботи. Водночас письменник занурюється в глибинні лабіринти людської психіки.
Дещо несподіваним для українського читача є кінороман, написаний у жанрі стимпанку Петра Яценка «Нечуй. Немов. Небач» (2017 р.), який заснований на реальних подіях і біографії класика української літератури І. Нечуя-Левицького та рекомендований для тих, хто любить історичні реконструкції. Хто такий Нечуй зрозуміло, а хто такі Немов і Небач у романі – дізнаєтеся самі, коли прочитаєте його.
Сучасні українські письменники порадували новими творами. Вийшов у світ завершальний роман молодіжної трилогії «Тибет на восьмому поверсі» Анатолія Дністрового, в якому йдеться про будні студентського середовища ранніх 90-х.
Про захопливі пригоди двох диваків йдеться в стильно написаному романі Петра Яценка «Повернення придурків». Це наївні та світлі люди, які губляться в очах суспільства. Може, закарбовуючи їхню «придуркуватість», Петро Яценко наближається до їхнього повернення знов у спільноту людей.
Пропонуємо для прочитання нові книги Романа Іваничука, а саме: насолодитися «Львівською книгою», прочитати розповідь про особисту бібліотеку автора «Серед повені книг», переглянути щоденникові записи пророчої книги про події Майдану 2014 року «Мандрівка до Аберфайлю»; ознайомитись із збіркою інтерв’ю письменника за 60 років праці з книги «Світ спіймав мене, і я тим тішуся».
У новому ракурсі представлений член Нью-Йоркської групи Богдан Бойчук (його трилогія «Паноптикум ДіПі», роман «Розанна з нивок», «Добрані п’єси») .
Шанувальникам жіночої літератури буде цікавою книга самобутньої західно-української письменниці 20-30-х років ХХ століття, Дарії Віконської «Жінка в чорному», а її вагоме літературознавче дослідження про ірландського письменника Джеймса Джойса) опубліковане з іншого кінця книги та актуальне й донині в Україні.
Додалися дві нові книги талановитої письменниці Галини Пагутяк «Світ Модрицьких, передміщан з Дрогобича» 2017 р., «Новий рік у Стамбулі» (2015 р).
На замовлення потомка роду Модрицьких, які з давніх-давен проживають в невеликому містечку Дрогобич, що біля Львова, Зеоніда Модрицького, Галина Пагутяк створила історію окремого роду, починаючи із 16 ст. Різноманітні хитросплетіння долі, традиції, звичаї, загадки і навіть таємниці, – про все це в ґрунтовному дослідженні «Світ Модрицьких, передміщан з Дрогобича».
«Творчість під час війни – як ходіння по репаній кризі» – стверджує письменниця в повісті «Новий рік у Стамбулі». Можна вважати цю повість як важку правду-сповідь, коли відпочинок не радує, якщо твоя країна в небезпеці.
Марко Андрейчик, як американський учений українського походження пропонує ознайомитись з глибоким аналізом культурного вибуху, який охопив Україну в першому десятилітті незалежності в літературно-критичному дослідженні «Інтелектуал як герой української прози 90-х років XX ст.» (2018 рік видання). У книзі захоплено розглянуто прозу провідних авторів того часу, і наповнена вона колоритними персонажами. Андрейчик зосереджується на ролі інтелектуала у створенні пострадянської української ідентичності.
