Бути гарним викладачем – це не лише добре знати та викладати свій предмет, а й бути активним соціальним діячем та прикладом для наслідування. Ми вирішили поспілкуватися з викладачами ЧНУ ім. Петра Могили та дізнатися про них трохи більше. Друге інтерв’ю – із завідувачем кафедри журналістики Інституту філології ЧНУ імені Петра Могили, доктором філологічних наук, професором, Тетяною Монаховою.
Наша кафедра тісно співпрацює з Українською академією преси. Буквально наступного понеділка студенти відвідають семінар для журналістів на тему «Як прозоро писати про реформу освіти?». Також співпрацюємо з німецькими організаціями. Був проведений проект зі зйомок короткометражних роликів соціальної реклами, яка мотивувала б студентів ходити на вибори. З нами співпрацюють Фулбрайтівські стипендіати. Торік гостем університету був відомий звукорежисер, звукооператор, американець українського походження, Орест Сушко. Цього року Андреа Одежинська навчала наших студентів монтувати. Також до нас приходять спікери з Громадського радіо. Андрій Лохматов, випускник нашого університету, проводив майстер-клас з журналістських розслідувань. Весь час ми запрошуємо представників медіа-галузі для того, щоб вони надихали студентів.
Весь час журналістика розвивається і тісно зливається з ІТ-технологіями. Якщо раніше журналістика була більше однією із галузей філологічного напряму, то тепер говорять про те, що написання текстів – це один із напрямів роботи, але треба ще й уміти знімати, просувати контент, розуміти, хто твоя цільова аудиторія. Журналістика – ремесло й практика, яка застосовує знання багатьох наук.
Я є колумністкою видання «Opinion», раніше одеського, а зараз – всеукраїнського. Мене запросили до співпраці із сайтом «Новости Донбаса». Це проукраїнське, патріотичне видання, яке висвітлює життя на Донбасі. Також співпрацюю з Миколаївським порталом «Solnik».
По-перше, треба весь час бути в русі, бути гнучким, стежити за тим, що з’являється: нові формати, технології і не боятися технологічних змін. Постійно навчатися, адже інформація дуже швидко змінюється.
Друга порада, хоча, можливо, я б її на перше місце поставила, учіть англійську! Без англійської мови сучасному журналістові немає, що робити в професії. Ти повинен читати зарубіжних колег, ти маєш брати участь у світовому процесі, виїжджати з країни для того, щоб повертатися з новими знаннями, враженнями та досвідом.
Третя порада – потрібно боротися з емоційним вигоранням. Журналістська професія входить до трійки найнебезпечніших професій. З одного боку, ти маєш бути креативним, маєш творчо ставитися до завдань, а з іншого, це – щоденна рутина. Постійно треба видавати нові й нові тексти, певний обсяг контенту. Тому треба навчитися боротися з перевтомою, апатією, депресією.
Я вважаю, що сучасний журналіст – відкритий, англомовний, розумний, компетентний в багатьох сферах.
По-перше, зараз дуже популярно говорити про такі речі, як критичне мислення та медіа-грамотність. Ми перебуваємо в дуже щільному інформаційному потоці, весь час оновлюється інформація, дуже багато ресурсів пропонують нам новини. А вміння скептично та критично ставитися до прочитаного та почутого – це одна з найосновніших навичок сучасної людини. Якщо раніше в навчанні запам’ятовували, то тепер це необов’язковий навик, тому що ти можеш у будь-який момент загуглити потрібне. Треба вміти шукати інформацію, знати, де її можна знайти і розуміти, яким джерелам можна довіряти, а до яких треба ставитися з недовірою, як розрізняти фейки від новин. Сюди можна віднести поняття «інформаційна гігієна», яке є передовим питанням для фахових журналістів та для споживачів інформації.
