Ідея розвитку туристичної сфери нашого міста не нова. Суттєвий крок до підвищення культурної цінності Миколаєва в очах не лише його громадян, але й гостей, налаштована зробити миколаївська it-команда молодих розробників «QR-Guys» на чолі з Іваном Фоменком, який поєднує навчання в ЧНУ імені Петра Могили з роботою на посаді керівника проектами (Project Manager).
У своєму інтерв’ю для миколаївського видання «Современник», Іван розповів про перспективний проект його команди, який здатен радикально покращити рівень культури нашого міста та змінити розуміння концепції міського відпочинку для мешканців та гостей Миколаєва.
Зокрема він зазначив наступне:
«Ми хотіли запустити додаток «QR-Face». Це була ідея створення інтерактивного гід-додатку з метою розвитку туристичного бізнесу в Миколаєві. Спочатку це була ідея не тільки для смартфонів, а в першу чергу – браузерна версія сервісу. Далі, виходячи з аналізу ринку, прийшли до Android і іОS-додаткам. Є недолік в місті ㅡ відсутність туризму. Больне місце. Місцеві їдуть, туристи не хочуть приїжджати. Ми ж хотіли урізноманітнити життя міста подібним сервісом, тобто зробити те, що в подальшому зробив «Pokemon Go»: вивести людей на вулицю. Тому виникла така ідея з туризмом; ми її розвивали».
Ідея «QR-Face» була запропонована командою «QR-Guys» на регіональному етапі «Золотого Байта» від Комп’ютерної Академії «Шаг» за підтримки безлічі фірм, в тому числі Microsoft, Intel та інших не менш відомих компаній.
Після перемоги, молоді розробники поїхали на міжнародний етап до Києва та зайняли там 4-е місце. Не зважаючи на це, it-додаток залишається актуальною темою обговорення, оскільки може підвищити інтерес молоді до прогулянок по Миколаєву та, наприклад, відвідування культурних осередків, – в тому числі, музеїв, театрів та виставок, – що піде на користь, в першу чергу, самим миколаївцям.
Основою новітньої розробки є принцип використання QR-коду, який поступово набуває все більшої популярності в різних країнах світу. Лідер «QR-Guys» пояснює його роль у роботі «QR-Face» наступним чином:
«QR-код – це лише можливість прив’язатися до точки. QR-код наліплений на скло якогось закладу і за допомогою нього вона [людина, яка вперше відвідує місто] може на ньому зачекінитись, дізнатися інформацію, переглянути меню. А основна концепція була така: інтелектуально складені маршрути, які не повторюються. Раз на 4 дні система генерує маршрут по точках, які у неї вже були готові. Тобто, на цих точках і на всіх точках були QR-коди. У нас було 20 точок і треба було скласти маршрут з 10. Вона комбінує 10 точок, установлює маршрут. Це було в плані квестів, для тих, хто вже живе в цьому місті. Для туристів це були вже заготовлені маршрути по визначних пам’ятках міста, якихось красивих місцях».
Іван веде мову про те, що найбільше потребують новітніх підходів до приваблення відвідувачів такі культурні центри як музей імені Верещагіна:
«Тобто, вони [заклади культури] готові клеїти собі на фасади що завгодно, лише б до них приходили люди. Скоріше за все, питання було в тому, як сторонній користувач отримає доступ до додатків? У нас були певні ідеї створення альтернативного [пошукового] сервісу в Мережі, яких не вистачало розкрутити лише трошки в плані SEO. […] Але ще одним з варіантів вирішення подібної проблеми було встановити на в’їзді в місто невеликі білборди – наклейки з цим же оголошенням про те, що можна завантажити цю програму. Також був варіант: ті ж QR-коди висять на закладах, на музеях і так далі. При скануванні система буде запитувати додаток. Адже в будь-якому випадку можна помістити в QR-код будь-яке посилання».
З приводу того, що QR-коди популярні в Європі, Іван зазначив, що вони використовуються для зручності музеїв, та додав:
«У нас є тексти з описом залів на декількох мовах: лежать буклетики. Європа від цього відмовилася. 21 століття. Папером вже давно ніхто не користується, вже деякі розучилися читати книги. Тобто, там існує QR-коди з певним посиланням на файл, де є варіації тексту на всіх мовах або його озвучування. Це і все застосування QR-коду. Але, насправді, QR-код приймається в країнах Східної Азії».
З точки зору розробника, головною характеристикою сучасної молодіжної культури є лінь. Технології спрямовані на те, щоб зробити життя простішим та позбавити зайвих рухів. Режим постійного очікування чогось ззовні заважає технічному прогресу та особистісному розвитку молодих людей. Разом із тим, існують різні категорії молоді, а, отже, є й ті, хто живе повноцінним життям і прагне встигнути якомога більше. Саме з такою тенденцією пов’язані сервіси, які допомагають віртуально подорожувати, наприклад, по музеях світу, таких як Лувр. Подібні он-лайн подорожі по дорозі до університету чи додому здатні, виходячи з очевидних причин, економити час та гроші. У цьому Іван вбачає головну користь технологій, які спрямовані на поглиблення культурного обміну та просвіти. Разом із тим, він відзначає пріоритет реальних екскурсій і живої присутності людей, оскільки це є ключовою ідеєю створення таких осередків мистецтва. Проте, це не привід відмовлятися від сучасних технологій, які мають брати свій початок з філософії, що буде правильно презентована широкому загалу.
Наостанок, Іван поділився своїми думками, щодо перспектив культурного розвитку міста:
«Тенденції дуже позитивні. Особливо останній проект «Invest in Nikolaev». Я сприйняв все зі сльозами на очах. […] В інших міських проектах йдеться про розвиток саме культурного Миколаєва. Була озвучена фраза, що молоді нудно на тих же лаундж-зонах. А, насправді, цього не вистачає. Було дуже круто, коли в тому ж Києві я міг сісти посеред парку КПІ, відкрити ноут і сидіти собі працювати. Ось це модно. Зараз це цікаво. Тобто, не потрібно ставити всюди атракціони, купу розважалок. Люди самі створюють собі відпочинок. Більше відкритих зон. Більше сучасних тенденцій в архітектурі. Більше парків, більше зелені. Наше місто дуже зелене. Дуже гарне.
Ви виїжджаєте в Європу. Це кам’яні джунглі. Там немає дерев. Там є окремі зелені парки. Все інше будиночки. Немає такої краси природи, як у нас. Річка поруч, а значить – є варіанти розвитку річкового бізнесу. Якісь екскурсійні маршрути, фінансова підтримка цього всього. Це все дуже сприяло б створенню унікальності міста, його фішки. Додатково до цього можна придумати різнотипні технології. Ті ж програми. Дуже багато варіацій розвитку».
Приємно відзначити високий рівень громадянської свідомості таких молодих фахівців як Іван Фоменко і його команди «QR-Guys». Власним прикладом вони доводять те, що благополуччя рідного міста є результатом роботи кожного, в першу чергу, над своєю власною життєвою позицією. Розуміння того, що зміни починаються з кожної окремої людини здатне дійсно вивести не лише Миколаїв, але й всю нашу державу на новий рівень розвитку. І сучасні технології, за умови правильного філософського підходу до їх створення, у перспективі можуть стати запорукою нашого духовного і матеріального добробуту.
З повною версією інтерв’ю можна ознайомитися у статті Антоніни Рябинської: «Иван Фоменко: «Мы хотели запустить приложение «QR-Face», с целью развития туристического бизнеса в Николаеве» (https://sovremennik.mk.ua/persons/25-Ivan-Fomenko-My-khoteli-zapustit-prilozhenie-QRFace-s-tselyu-razvitiya-turisticheskogo-biznesa-v-Nikolaeve.html), опублікованої 01 березня 2017 у миколаївському виданні «Современник».
