18 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який запроваджує значні зміни у вищій освіті України.
Що чекає тепер на студентів і викладачів?
Скасування дипломів
Дипломів державного зразка тепер не буде. Радянський пережиток, вважає депутат від «Слуги народу», один зі співавторів закону і голова комітету з питань освіти науки та інновацій Сергій Бабак. Раніше передбачалось, що держава, видаючи всім однакові дипломи, гарантувала якість навчання і підтверджувала, що всі ці документи мають однакову вагу.
Через різну якість освіти тепер кожен університет буде видавати студентам свої дипломи. Їхня форма буде довільною.
«Якщо ми хочемо давати диплом про вищу освіту, освітня програма, за якою навчалися студенти, має бути акредитована незалежною агенцією. Інформація про такий диплом буде у Єдиній державній базі освіти», – коментує Сергій Бабак. За його словами, якщо навчання проводиться не за акредитованою програмою, це взагалі не диплом про вищу освіту. Тобто студент фактично просто прослухав курси.
Статус «національних»
Віднині обіцяють давати менше статусів «національний» для вищих закладів освіти.
«Статус національного закладу вищої освіти є почесним і надається… за визначний внесок в розвиток вищої освіти», – йдеться у законі.
Наразі близько 110 вишів є національними, тобто цей статус дещо знецінено. Забирати звання в університетів не будуть. Проте видаватимуть його менше, як почесне звання.
Мотиваційний лист
Однією з новацій є зміни при вступі до вищих навчальних закладів. Окрім ЗНО, враховуватиметься і бал за мотиваційний лист, написаний абітурієнтом. Цей лист писатимуть до основної сесії ЗНО, а результати за них розміщуватимуть на сайті вишу.
У листі мають бути причини, чому абітурієнт хоче вчитися у цьому університеті і саме на цьому факультеті. Проте це нововведення поки що не обов’язкове. Листи університети будуть запроваджувати на власний розсуд з 2021 року. Скоріш за все, це стане додатковим навантаженням на університети, де мають прочитати і оцінити всі ці листи.
Вступники з непідконтрольних територій Донбасу та Криму
Закон розширює доступ до освіти для мешканців непідконтрольних територій Донбасу і анексованого Криму. За даними Міносвіти, цього року 1,6 тис. вступників з непідконтрольних територій Донбасу і 265 вступників з анексованого Криму вступили до українських вишів за спрощеною процедурою. Вони не складали зовнішнє незалежне оцінювання.
«Найбільший показник за останні чотири роки. Це означає, що там є інтерес до навчання в тій частині України, яка підконтрольна уряду», – сказала міністерка Ганна Новосад.
Депутати пропонують розширити перелік вузів, до яких за спрощеною процедурою можуть потрапити вступники з непідконтрольних територій Донбасу і анексованого Криму.
Пільги для ветеранів
У законі йдеться про пільги для людей, які постраждали під час Євромайдану, для учасників бойових дій на Донбасі, людей з інвалідністю, отриманою на війні, а також для дітей таких ветеранів.
Підтримка для здобуття освіти надається у вигляді:
Для військових
Закон розширює можливості при вступі для учасників бойових дій.
Вступати на військові спеціальності без ЗНО, але за результатами вступних іспитів мають право:
КРІ для ректорів
Для ректорів вводиться поняття КРІ. Це ключові показники ефективності.
«Зараз у контрактах для ректорів немає чітких КРІ і не зазначено, що вони повинні виконати за час своєї роботи. Тобто людина виграє вибори, з нею підписуються контракт і все. Я не пам’ятаю випадків, коли ректорів звільняли достроково за невиконання, це є проблемою», – говорить пан Бабак.
У разі перемоги кандидата на виборах ректора їхні програми ставатимуть частиною контракту з Міносвіти з прописаними KPI (критеріями), за якими визначатимуть ефективність їхньої роботи. В разі невиконання якихось пунктів протягом двох-трьох років це може стати підставою для звільнення.
Покарання за плагіат
Закон передбачає збільшення відповідальності для студентів за недотримання академічної доброчесності, тобто за плагіат.
Плагіат або фальсифікація робіт зможуть стати причиною для невидачі диплому. Але, це питання ще залишається на розсуд університетів.
Мова навчання
Між першим і другим читанням із проєкту прибрали правку про мову навчання для студентів-іноземців.
Спочатку пропонувалось, що навчання для них «може здійснюватися іноземною мовою». Але проти цього виступили низка активістів та викладачів вузів, які заявили, що так у вишах буде заохочуватися «русифікація» іноземних студентів.
Вони підписали звернення до Ради з вимогою прибрати цю норму. Депутати прислухалися.
Інна Совсун, депутатка від партії «Голос» вважає, що попри те, що цю норму прибрали, ситуацію з мовою викладання для іноземців це не вирішило.
Разом з тим, за її словами, скасували дублювання дисциплін, що викладаються англійською та українською мовою.
«Це відкриває більше можливостей для університетів запрошувати іноземних лекторів. Сьогодні ти можеш запросити лектора прочитати курс, але маєш зробити такий самий українською», – пояснила пані Совсун.
