Існує декілька версій виникнення ідеї переведення часу.
Перша згадка про це сягає 1874 року, коли Бенджамін Франклін під час свого перебування у Франції, запропонував лягати спати раніше на годину, щоб зекономити свічки та ефективніше працювати.
Вільям Віллет, гольфіст, вирішив, що в сутінках грати в гольф було не дуже зручно: «А якщо втрутитися в плин часу, і замість того, щоб підлаштовуватися під час, спробувати підлаштувати час під себе».
Під час Першої світової війни у Німеччині військові вирішили змінити хід часу для зручності ведення бойових дій, адже так вони мали змогу нападати на противника раніше на годину.
Нині лише третина країн світу підтримує ідею переведення часу. Чимало досліджень спрямовано на те, щоб дізнатися про вплив таких махінацій на організм людину. Інститут медичної психології в Мюнхені встановив, що негативні наслідки переведення часу пов’язані з порушенням балансу між внутрішніми біологічними годинами людини і реальним часом.
У науці є поняття «цикардні ритми» або «біологічні години». Ці терміни пояснюють функціонування організму в той чи інший час. Є певні правила, за якими людині бажано жити, щоб її організм правильно працював і всі процеси відбувалися закономірно. Спеціалісти зазначають, що функція біологічних годин підлаштовує виробітку гормонів, стабілізує температуру тіла, відповідає за час сну, а переведення часу вносить зміни в режим людини. Закономірно,що в цей період відбуваються зміни в самопочутті. Хронобіолог з Мюнхенського інституту, Тіль Ренненберг, довів, що під час переходу на літній/зимовий час організм стає більш вразливим до вірусів, спостерігається хронічна втома тощо. За статистикою, у цей період збільшується кількість викликів швидкої допомоги з приводу загострення сердечно-судинних захворювань на 7%. Це відбувається через те, що перехід на інший час позбавляє людину ранкових фаз сну.
З іншого боку, потрібно орієнтуватися на сонячний полудень (середина світлового дня). Необхідно середину реального дня зіставляти з періодом неспання людей. Але середина дня сучасної людини не 12 години пополудні. Якщо враховувати, що фізіологічна норма сну – 8 годин на добу, то в середньому людина не спить протягом 16 годин. Якщо середина світлового дня – 12 годин (життя за поясним часом), то вставати треба в 4 і лягати о 20 годині. При середині світлового дня о 13 годині (життя по декретного часу, на 1 годину попереду поясного) – відповідно в 5 і 21 год. При середині дня 14 годин (так ми тепер будемо жити відповідно до рішення президента) – в 6 і 22 години. Кожен сам повинен вирішити, який час і ритм підходить найбільше, і організувати свій день відповідно до своїх біоритмів.
