Попри численні переваги соціальних мереж, вони також несуть значні ризики, які можуть суттєво впливати на громадську думку, іноді в негативному напрямку. Швидкість поширення інформації у Facebook, Twitter, Instagram та Telegram дозволяє оперативно донести важливі новини, однак ця ж особливість робить соцмережі вразливими до маніпуляцій, дезінформації та емоційного впливу.
Найбільшою загрозою є фейкові новини, які активно поширюються у період соціальних та політичних криз. В умовах інформаційної війни соцмережі часто стають головним джерелом пропаганди. У 2022 році Telegram використовувався для масового розповсюдження маніпулятивних повідомлень, які впливали на ставлення людей до війни, посіюючи страх, недовіру та дестабілізацію суспільних настроїв. Деякі групи спеціально створювали фальшиві акаунти та використовували ботів для тиражування неправдивої інформації, що значно ускладнювало процес розпізнавання правдивих даних.
Ще одним серйозним аспектом є психологічний вплив соцмереж. Надмірне споживання контенту у Facebook, Twitter та TikTok може спричиняти тривожність, особливо серед молоді. Безперервний потік новин, негативного контенту та емоційно заряджених дискусій може викликати стрес, депресію або навіть формування залежності від соціальних платформ. Крім того, алгоритми соцмереж часто сприяють поширенню саме провокаційного та емоційно забарвленого контенту, що може спотворювати уявлення про реальність.
Окрему проблему становить кібербулінг та атаки на активістів. Анонімність в інтернеті дозволяє поширювати образливі коментарі, цькувати користувачів і проводити цілеспрямовані кампанії дискредитації. Активісти, журналісти та громадські діячі часто стають жертвами онлайн-атак, що може призводити до емоційного виснаження та навіть самозаперечення їхньої діяльності.
Отже, соціальні мережі можуть бути як потужним інструментом розвитку суспільства, так і джерелом значних загроз. Україні необхідно розвивати ефективні механізми боротьби з маніпуляціями, дезінформацією та цифровими загрозами. Важливо вдосконалювати навички критичного мислення серед користувачів, впроваджувати ініціативи з медіаграмотності та створювати незалежні платформи фактчекінгу, які сприятимуть поширенню достовірної інформації та захисту від інформаційних атак. Без належної регуляції та відповідального користування соцмережами ризики можуть перевищити їхню користь.
Ольга Качкова,
Студентка 448 групи ЧНУ імені Петра Могили
