Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в інтерв’ю Радіо НВ розповіла про те, які спеціальності найчастіше обирали абітурієнти цього року, наскільки вдало функціонує нова система вступу з обранням пріоритетів та яким чином покращити якість освіти в університетах.
Під час моніторингу результатів вступу 2019 року МОН виявилось, що гуманітарні спеціальності, менеджмент та право обирають частіше, ніж природничі та технічні.
«В основному найталановитіші, найсильніші вступники з високим результатом ЗНО йшли на міжнародне право, міжнародні відносини, міжнародні економічні відносини, стоматологію та політологію. Цей вибір не співпадає з тим, що ми маємо на ринку праці, де нам насправді бракує інженерних спеціальностей – сучасних, добре підготовлених», – зазначає Лілія Гриневич.
Для розв’язання цього питання держава збільшує кількість місць держзамовлення на відповідні спеціальності, вводить галузевий коефіцієнт (якщо ви йдете на технічну спеціальність, ваш результат ЗНО збільшується на цей коефіцієнт), а також підвищують стипендії для студентів, які навчаються на технічних спеціальностях.
Також міністр освіти і науки зазначила, що важливим чинником освіти, незалежно від спеціальності, є розвиток «м’яких навичок» у школярів та студентів, адже в умовах стрімкого розвитку сучасного суспільства неможливо дати пакет знань і умінь назавжди. Серед необхідних навичок: вміння вчитися протягом життя, критично мислити, відстежувати все нове.
Лілія Гриневич вказала, що цьогорічна вступна кампанія пройшла досить вдало.
«Ми не мали взагалі жодних проблем з програмним забезпеченням, кампанія була прозора. Пам’ятаєте, ще три роки тому це була велика проблема і були збої в програмному забезпеченні, воно належало до приватного власника. Сьогодні воно належить державі і вже дуже добре працює. І я вважаю, що це один із здобутків, який є важливим результатом для прозорості вступу. Тому що прозорий вступ на справедливих засадах – це одна з базових цінностей доступу всіх до вищої освіти», – розповідає очільниця МОН.
Цьогоріч абітурієнти могли подавати 7 заяв за 4-ма спеціальностями. Лілія Гріневич назвала чудовим те, що 75,5 % потрапили на місце державного замовлення за 1-им і 2-им пріоритетом.
Також було зазначено, що кількість університетів залишилася на рівні 20-річної давності, а число студентів зменшилося майже вдвічі. Відповідно, знизилася конкуренція за місця у ЗВО. При цьому, за словами міністра освіти і науки, в «хороші» університети та на рейтингові спеціальності конкурс є, а мережа університетів буде «впорядкована» «еволюційним шляхом».
«Ми пішли шляхом еволюційним. От запровадження цього принципу „місце за студентом“, коли студент сам обирає, куди йому йти, вже призвело до того, що частина університетів не добирають студентів і через це мусять скорочуватися», – додала вона.
Для покращення й осучаснення наукових програм закладів вищої освіти МОН вважає пріоритетним завданням повернути науку в університети.
«Без наукових досліджень, без новітніх розробок, немає якісної вищої освіти, яка пропонує нові технології, орієнтується на сучасні потреби і вимоги ринку праці, на конкуренцію. За останні три роки ми насправді серйозно збільшили програми фінансування науки, які є в університетах і сьогодні наші університетські вчені вже наздогнали Національну академію наук за кількістю публікацій в міжнародних базах», – зазначає очільниця МОН
Перевірку якості освіти в Україні здійснюватиме Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти, яке очолює Сергій Квіт. Спільно з МОН агентство розробляє нову нормативну базу щодо того, як буде оцінюватись та підтримуватись якість освіти в університетах.
Сергій Квіт
«Ця система та більш жорсткі підходи до акредитації освітніх програм призведе до того, що ми можемо гармонізувати нашу систему вищої освіти. Тут мова йде не про кількість, а про якість університетів. Ще хочу привернути увагу до того, що в одному і тому ж університеті можуть бути досить якісні освітні програми по певних спеціальностях і неякісні програми. Тому ми маємо оцінювати саме програми», – додала міністр.
