Новий сайт університету ×

Емоційні гойдалки: як медіа грають на почуттях, щоб утримати увагу


У сучасному медіапросторі увага аудиторії – найцінніший ресурс. Щоб утримати увагу читачів, ЗМІ та соціальні мережі активно використовують емоційні тригери, змушуючи переживати страх, обурення, радість чи навіть шок. Така стратегія не лише підвищує кількість переглядів, а й впливає на формування суспільної думки.

Ресурс:https://surl.li/oehuxm

Як працюють емоційні тригери?

Емоційні тригери працюють за принципом активізації сильних почуттів, які спонукають людину реагувати — читати, ділитися інформацією, обговорювати. Маніпуляція почуттями авдиторії базується на кількох ключових механізмах.

Перший — це страх і паніка. Негативні новини завжди приваблюють більше уваги, ніж позитивні. Саме тому в заголовках часто використовують тривожні формулювання, які змушують людину відчути небезпеку й прагнути дізнатися більше. Наприклад, повідомлення про глобальні катастрофи, приховані загрози чи змови — усе це викликає сильну тривогу, а отже, привертає увагу. Люди хочуть захистити себе та своїх близьких, тому такі матеріали миттєво стають вірусними.

Другий механізм — це гнів і обурення. Найчастіше ця тактика використовується в новинах, які подають інформацію через призму боротьби «добра і зла». Будь-яка несправедливість, політичні махінації, скандали або провокаційні заяви відомих людей викликають бурю емоцій. Саме через це такі матеріали активно коментують і поширюють. Гнів — одна з найсильніших емоцій, і вона змушує людину реагувати, навіть якщо інформація подана маніпулятивно.

Ще один важливий тригер — це співчуття та натхнення. Людські історії, які розповідають про страждання, подолання труднощів або самопожертву, викликають емпатію. Наприклад, історії про важку долю ветеранів, дітей, які роблять добрі справи, або людей, які, попри все, не здаються. Такі матеріали пробуджують у авдиторії бажання допомогти, підтримати чи хоча б поділитися історією, що також робить їх популярними.

Емоційні тригери — це потужний інструмент впливу. Вони формують наше ставлення до подій, змушують реагувати та взаємодіяти з контентом. Водночас важливо вміти розпізнавати маніпуляцію й критично ставитися до інформації, яка намагається викликати сильні емоційні реакції.

Маніпуляції у соцмережах

Алгоритми соціальних мереж працюють таким чином, що контент, який має сильний емоційний заряд, отримує більше уваги і поширення. Це означає, що пости, що викликають у користувачів гострі емоції — чи то обурення, чи то радість, чи інші реакції — мають більші шанси бути побаченими більшою кількістю людей. І в результаті ми часто стикаємося з інформацією, яка може бути надмірно поляризованою або сильно емоційною.

Така динаміка призводить до того, що користувачі соцмереж отримують не різноманітну картину світу, а лише ту інформацію, яка підтримує або підсилює їхні існуючі переконання. Це явище називається «інформаційною бульбашкою». Людина опиняється в своєму рідному інтелектуальному середовищі, яке закріплює її погляди, не дозволяючи їй стикатися з іншими точками зору чи альтернативними думками. Це може призвести до ще більшої контрастності суспільства та поглиблення розривів між різними групами.

У такий спосіб алгоритми, створюючи інформаційне середовище, не лише реагують на запити користувачів, а й активно формують їхній досвід і сприйняття світу. Тому важливо бути свідомими впливу цих алгоритмів, щоб не потрапити в пастку інформаційної бульбашки.

Як захиститися від емоційних маніпуляцій?

У сучасному інформаційному середовищі, де емоційні маніпуляції стали звичайною практикою, важливо розвивати критичне мислення та здатність захищатися від них. Соціальні мережі та медіа постійно працюють над тим, щоб утримувати нашу увагу, і для цього часто використовуються сильні емоційні тригери. Коли ми натрапляємо на сенсаційні заголовки або новини, що викликають гнів чи страх, потрібно ставитися до них з обережністю.

Ресурс: https://surl.li/abcngd

Як же реагувати на емоційні прийоми в медіа?

  1. Критично ставитися до сенсаційних заголовків. Якщо заголовок надто емоційний чи шокуючий, це може бути сигналом, що інформація подана з певною метою. Завжди перевіряйте факти в інших джерелах.
  2. Аналізувати свою реакцію. Якщо новина викликає сильний гнів чи страх, спробуйте зрозуміти, чому саме вона викликає таку емоцію. Це може бути ознакою маніпуляції.
  3. Перевіряти джерела. Надійні медіа зазвичай подають інформацію збалансовано, уникаючи емоційних перебільшень. Переконайтеся, що ви отримуєте факти від перевірених джерел.

Крім того, варто пам’ятати, що ми часто перебуваємо в своїх «інформаційних бульбашках», де нам пропонують лише ту інформацію, яка підтверджує наші переконання. Щоб побудувати більш об’єктивну картину світу, варто періодично виходити за межі цих бульбашок і споживати інформацію з різних джерел. Тож, щоб уникнути маніпуляцій, важливо:

  1. Споживати інформацію з різних джерел. Не обмежуйтеся лише тими новинами, що збігаються з вашими поглядами. Це допоможе отримати більш збалансовану картину.
  2. Не поспішати з висновками. Завжди аналізуйте новини та події, перш ніж приймати рішення. Спокійне обмірковування ситуації дає змогу не піддатися емоціям.
  3. Перевіряти факти. Поширення неперевіреної інформації може спричинити шкоду. Перед тим як щось публікувати або поширювати, переконайтеся, що інформація точна.

Ресурс: https://surl.li/fgkfgo

Якщо ви самі створюєте контент, задайте собі важливі запитання перед публікацією: чи може ваш пост спричинити шкоду або образити інших? Чи не буде він сприяти розпалюванню ненависті чи конфліктів? Це допоможе уникнути ситуацій, коли ваші слова чи публікації можуть бути використані для маніпулювання емоціями інших людей. Тому важливо не лише бути уважними до того, що ми споживаємо, але й відповідально ставитися до інформації, яку поширюємо.

Також важливо пам’ятати, що в умовах політичних чи військових криз емоції часто можуть брати верх над здоровим глуздом. Для того, щоб не дати собою маніпулювати, потрібно бути уважними до того, що нам транслюють зі всіх боків. Спокійно аналізуйте ситуацію, перевіряйте факти та обмірковуйте наслідки своїх рішень.

Анастасія Шувалова,

Студентка 448з групи ЧНУ імені Петра Могили