2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ – кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.
«Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити саме ті напрями, які торкнуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів та викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019-й рік буде не менш складним, ніж 2018-й, проте, в частині зростання реальних можливостей для кожного він стане дійсно визначним», – повідомила Лілія Гриневич.
Вона підкреслила, що визначені пріоритети рівноцінні між собою та розташовані за принципом від найменшого «споживача» до найстаршого.
Отже, у 2019 році МОН матиме 10 основних пріоритетів, з яких два стосуються вишів, а саме:
Початок роботи центрів колективного користування обладнанням у закладах вищої освіти.
2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на надсучасному обладнанні.
«Наукове обладнання надзвичайно дороге, його відсутність – одна з найсуттєвіших проблем нашої науки, його взагалі системно не закуповували і не оновлювали впродовж незалежності. Очевидно, що ми не можемо закупити обладнання у кожен університет та кожну наукову установу, ми просто не заробляємо стільки грошей. Тому ми пішли іншим шляхом – ми інвестуємо в створення центрів колективного користування обладнанням, куди науковці зможуть прийти і провести потрібні заміри і дослідження, записавшись у графік роботи центру», – розтлумачила Лілія Гриневич.
Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде інвестовано ще 30 млн грн.
Впровадження базового фінансування науки у вишах.
100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах – механізму, що допоможе вишам будувати довгострокову дослідницьку політику.
Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.
«У радянський час наука в університетах не фінансувалась. За часів незалежності це змінилось, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму у своїх стінах, творити сталу спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити», – додала Лілія Гриневич.
