6 стратегій ефективного навчання


Карантин в Україні продовжено до 24 квітня 2020 року, тож з 6 квітня навчання в ЧНУ імені Петра Могили буде проводитися у дистанційній формі. Проблема дистанційного навчання – не тільки в технологіях, яких не завжди достатньо, але й у тому, що прочитати наданий текст чи прослухати наданий відеоурок — це дуже мало для того, щоб зрозуміти його зміст, і мізерно для того, щоб опанувати подану там інформацію.

Тож пропонуємо 6 стратегій ефективного навчання:

  • Розподіл у часі — варто розподіляти навчальну діяльність відносно рівномірно: не 1 день перед заліком намагатись опрацювати всі теми, а поступово, щотижня/щодня по невеликій порції. При цьому слід постійно повторювати/актуалізувати попередній матеріал після перерв. Причому пригадувати матеріал різної давності, закріплюючи його таким чином. Дуже важливо не просто перечитувати/переглядати повторно, а пригадувати (хоча про це — далі більше). Вам буде здаватись, що так складніше, ніж сісти й за 1 раз все вивчити. Це справді складніше, але лише так ви вивчите. За 1 раз — це відома стратегія «завчив-здав-забув», і саме так вона працює, у результаті – «забув». Якщо це не є метою — то доведеться вчитися з розподілом у часі. Тому розпорядок дня, і довше стратегічне планування відповідно до поставлених цілей — дуже важливі.
  • Пригадування — потрібно не перечитувати/переглядати матеріал повторно, а намагатись пригадати. А тоді звірити — чи правильно виходить. Як звірити? Можна проходити тести (classtime і learningapps в поміч). Щоб перевіряти себе, можна створювати флеш-картки (спробуйте quizlet і studystack). Коли переконались, що вже вивчили — відкладайте картку в іншу купочку і зосереджуйтесь на тих, що залишились. Для експерименту можете спробувати фіксувати, скільки карток вивчили з 1 разу, 2, 3, 4 – і повірте, цих разів буде менше, ніж ви собі думаєте на початку.
  • Заглиблення— читаючи/дивлячись відео, постійно аналізуйте, як це пов’язано з тим, що ви вже знаєте. Якщо не знаєте — читаєте попередній параграф, словник, питаєте гугл, вікіпедію. Рухатись далі не варто, поки не розумієте змісту поточного матеріалу. Шукайте спільне та відмінне, обговорюйте з іншими, знаходьте аналогії, пояснюйте вивчене кому-небудь (можна навіть іграшковій качечці). Ваша мета: пояснити матеріал без нотаток і підказок.
  • Переплетення — не «зависайте» над одним предметом/завданням/темою надто довго. Варто перемикатись між діяльностями, і взагалі — способами мислення. Тільки не надто часто — метод «помідора» тут в поміч. Пробуйте чергувати зосередженість та розсіяну увагу, вивчення різних предметів та різних видів завдань: точні задачі та творчі проєкти.
  • Конкретні приклади — не просто читайте/слухайте, а шукайте приклади. Якщо в підручнику/уроці вже є приклади/ілюстрації, то шукайте власні. Прикладами можна ділитись. Наприклад, на дошці padlet. Шукайте, «чим то знадобиться в житті». А вчителі — показуйте ці зв’язки та збагачуйте скарбничку прикладів застосування, зокрема для тих, хто сам ще цього побачити не може.
  • Подвійне кодування— отриману інформацію потрібно зафіксувати в іншій формі, ніж отримали. Тобто почули/прочитали: зробіть конспект (це окреме вміння — не переписати!), таблицю, схему, інфографіку (canva та інші). Тренуйтесь і робити зворотне — будувати зв’язну розповідь за цими графічними образами.
    Ось це все і називається вчитись! Насправді, неважливо: дистанційно чи ні.

Джерело